У Будинку письменників відбувся круглий стіл «Українська література у світовому контексті»

0
152

На заході, приуроченому до 30-річчя Національної спілки письменників України, висвітлювалися актуальні проблеми української літератури, її місце на мапі літератури світу, були порушені проблеми перекладу українських творів іноземними мовами та популяризація їх за кордоном.

Зустріч розпочав український перекладач і письменник Олександр Божко. Він зауважив, що в наш час дуже важливо, щоб творилась якісна література, яку будуть читати і яка лишиться у віках. Він звернув увагу на те, що через економічні, політичні й фінансові чинники поширення української літератури за кордоном дуже слабке. Проте, на його думку, Україна була і лишається однією з центральних серед країн Європи, літературою якої цікавляться за кордоном, до того ж Україна має не лише огром талановитих перекладачів, які гуртувалися й гуртуються навколо журналу «Всесвіт», а й багатющу перекладацьку спадщину попередніх поклонінь, проте внесок нашої країни в сучасний європейський літературний процес, на жаль, представлений неповно.

Голова НСПУ Михайло Сидоржевський зауважив, що цей захід – один із багатьох, які презентують в інформаційному просторі Національну спілку письменників як творче об’єднання з багатою історією і традиціями, і присвячений він 30-річчю НСПУ. Головний меседж очільника НСПУ – держава має приділяти значно більше уваги перекладу українських книжок іноземними мовами, а також має бути налагоджена тісна й плідна співпраця з Українським інститутом книги, оскільки саме так можна вийти з глухого кута і вирішити багато проблем щодо перекладу української книжки. Він зазначив, що НСПУ має багато напрацювань у цьому напрямку: налагоджені контакти з білоруськими, польськими, болгарськими, балканськими перекладачами тощо, створене й плідно функціонує Творче об’єднання перекладачів при НСПУ, виходить друком журнал «Всесвіт» тощо. На заході М. Сидоржевський вручив нагороди українським письменникам і перекладачам, присвячені 30-річчю НСПУ.

До розмови долучилася й представниця Українського інституту книги Олена Одинока, яка опікується державною програмою Translate Ukraine. Вона докладно розповіла всім присутнім про свою роботу, зокрема зауважила, що мета цієї програми – збільшити присутність української літератури в іноземному просторі й надати можливість українським письменникам бути почутими за кордоном. Вона звернула увагу на недосконалість процедури подання на переклад, яку потрібно вдосконалювати, повідомила про критерії відбору літератури для перекладу, змістовно розповіла про відзнаку для перекладачів з української мови на мови світу – Drahoman Prize, яку заснували 2020 року Український інститут, Український ПЕН та Український інститут книги. Ця програма покликана заохотити перекладачів до роботи. О. Одинокій запропонували посприяти щодо того, аби до експертної ради Українського інститут книги були долучені представники від Національної спілки письменників України, Інституту літератури та журналу «Всесвіт».

Перекладач Дмитро Чистяк наголосив на тому, що Українському інституту книги  треба вдосконалити порядок і подання документів щодо перекладу, а також потрібно значно розширити експертне середовище. До того ж, як він зауважив, потрібно розширювати базу перекладачів і налагоджувати з ними контакти.

Літературний критик і перекладач Дмитро Дроздовський зазначив, що має бути чітке стратегічне мислення в державному закладі, що опікується перекладами української літератури, а також він підтримав слушну думку про можливе розширення експертної ради й долучення до неї авторитетних письменників від НСПУ.

Насамкінець виступив перекладач Сергій Борщевський. Він звернув увагу на те, що в українських книжкових крамницях зараз є дуже багато перекладеного непотребу, оскільки видавці не мають чіткого уявлення про те, що саме цікавить читача. Він підтримав думку, що бракує фахівців, які б могли відбирати твори перекладу. На думку С. Борщевського, саме тепер ми маємо не забувати й про публіцистику, бо живемо у стані війни з Росією. І саме публіцистичні твори, перекладені іноземними мовами, мають відкривати перед іноземним читачем правду про сучасну Україну. Він також розповів про найбільший іспаномовний книжковий ярмарок, який щороку збирає в аргентинському Буенос-Айресі мільйон книголюбів, і зауважив, що було б дуже добре, аби українська література була потужно представлена в іспаномовному світі.

Модераторами заходу були Олександр Божко і Дмитро Дроздовський.

Пресслужба НСПУ

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі.

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я