«Моя Україно, не журись!
У нас ще вистачить патронів!
Цей бій закінчиться колись —
А нині — дзвони, дзвони, дзвони…»
Цими словами Олександра Сушко з твору «Спить Україна» відкривається дванадцята книжка відомого житомирського письменника Ярослава Марищенка «Левків: довіку не забути» — про трьох загиблих героїв із села Левкова Житомирського району: Олексія Шевченка, Олександра Шахрая та Олександра Книша.
Про це пише golos.com.ua.
«На жаль, нинішня книжка вщерть переповнена трагічним звучанням, ще й підсиленим географічним моментом, оскільки маємо справді унікальний факт у сучасній історії України: аж троє уродженців приміського села Левків поклали свої голови на фронтах Східної України. Подаючи біографічні довідки про Героїв та спогади побратимів, автор сподівається, що люди вічно пам’ятатимуть своїх славетних земляків», — зазначає в передмові Ярослав Марищенко.
Видання починається з історичної розвідки про Левків, написаної Анастасією Новожиловою, і логічно продовжується роздумами очільника місцевої громади Олександра Окочи: «…на цій війні вже побувало більше сотні жителів нашого селища… усі загиблі — фактично мої діти, яких ми всі добре знали. Не можу як односелець їм не співчувати, гірко, й годі…». А далі — розповіді, спогади про Героїв, їхні фотографії з мирного життя та на фронті. Спогади написані живою, емоційною, щирою мовою, вони варті прочитання. Книжка є в Житомирській обласній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича, центральній міській бібліотеці імені Василя Земляка та передана в бібліотеку Глибочицької громади.
Ярослав Марищенко продовжить далі працювати над темою, адже, на жаль, війна продовжується, і ворог забирає життя наших захисників. Автор зазначив, що писати важко і не лише психологічно, адже не завжди ті, хто знав чи був поруч із загиблими, хочуть про них розповідати. «Ці речі, які робить Ярослав Семенович, — безцінні. Я не втомлююся говорити, що були підрозділи, де частини бойового складу були небоєздатні, маса офіцерів і прапорщиків на завдання не виїжджали. От не виїжджали всі. Але потім, коли вся ця публіка повертається додому, з їхніх розповідей виходить так, що всі бої трималися на них. І жоден із них ніколи не скаже, що я боявся, був боягузом, щось не зробив так, як належить. Ні, вони всі герої і звитяжці. Я завжди застерігав пана Ярослава: коли людині нема що приховувати, вона не буде боятися себе назвати… Взагалі ми маємо подякувати панові Ярославу за ту неймовірно важку, психологічно майже невитримну роботу і сподіватися, що йому Бог ще надовго дасть сил, здоров’я та енергії, щоб зібраний матеріал опрацювати. Ці книжки повинні бачити світ. Тому що історики між собою домовляться і та брехня піде між люди, а тут уже зафіксовані згустки правди, які вже не переставити. Це вже зроблено на віки», — розповів під час презентації член Національної спілки письменників України, учасник АТО Григорій Цимбалюк.
Додамо, що презентація книжки «Левків: довіку не забути» відбулась у стінах Житомирського обласного літературного музею. На подію завітали рідні Героїв, про яких вона написана, творча інтелігенція та гості з Глибочицької ОТГ.
Людмила ЛОБАЧОВА
Фото автора
Прокоментуєте?
