До 130-річчя Тичини: де у Києві мешкав поет та де відчути атмосферу його життя

0
332

Виповнилося 130 років із дня народження Павла Тичини, українського поета, перекладача, публіциста, громадського та державного діяча. Павло Григорович народився у 1891 році в селі Піски Чернігівської губернії. До Києва він приїхав на навчання у Київський комерційний інститут (1913-1917). Розповідаємо, з якими адресами пов’язане життя Павла Тичини у Києві, пише vechirniy.kyiv.ua.

Першою достовірною адресою Павла Тичини у Києві була кімната в квартирі Катерини Папарук на вулиці Кузнечній, 107 (нині вул. Антоновича 107). На жаль, будинок, що пам’ятав поета, не вцілів до нашого часу. У 80- х роках будівлю знесли і побудували нову, тому нині за цією адресою є інший будинок.

На цьому місті був інший будинок, де мешкав Павло Тичина

Вулиці Кузнечній Павло Тичина присвятив поезію, а малюнок «Вид із вікна на вулицю Кузнечну» є яскравим свідченням епохи і демонструє нам шматочок побуту майстра «Соняшних кларнетів». Тут він зустрічає українську революцію, багато пише і налагоджує злиденний побут того часу цитата: «Живемо на картоплі без жирів». [Павло Тичина. Із щоденникових записів. -К.: Рад.письменник, 1981. ст.33]

Малюнок. П. Тичина. «Вид з мого вікна на вулицю Кузнечну». Папір, акварель, 1918 р.

Проживав поет в цій квартирі з 1916 по 1923 рік. Часто навідувався до помешкання Катерини Папарук з 1923 по 1934 роки, коли працював і творив у Харкові.

Вулиця Кузнечна
Охляло сонце…
Охляло сонце. На будинках
горить гарячий фіолет
Останній промінь, як стилет,
поранив клен на осінь. Жінка
зніма білизну. Веремію
круг не вітер закрутив
і запилив у свій мотив
рожеві ноги й повну шию…
1920

РОЛІТ

Павло Тичина був мешканцем першого письменницького будинку у Харкові «Слово» та першого письменницького будинку у Києві РОЛІТ (робітники літератури). На адресу «вулиця Б. Хмельницького, 68, РОЛІТ» перевіз свою бібліотеку, наукові картотеки та рояль.

У Роліті в різний час проживало близько 130 літераторів, у тому числі й Павло Тичина

Будинок гудів, як вулик, і в ньому ставалися як творчі, так і особисті перепетії у житті його мешканців. До одної з них став причетним і Павло Тичина. Одного разу в 1939 році у квартирі сусіда Павла Тичини поета Миколи Бажана трапилась гостина. Разом з іншими почесними гостями до Миколи Платоновича завітав і Павло Тичина, котрий не забув, що в домі були діти. Павло Григорович подарував доньці Бажана Майї розмальовку і великий набір кольорових олівців. Для десятирічної дівчинки — це був розкішний гостинець, який затьмарив решту подій того вечора. Через багато десятиліть саме цей епізод стане центральним у спогадах Майї Миколаївни і поряд з іншими буде опублікований у книзі «З любов’ю й болем. Спогади про Павла Тичину».

У квартиру на четвертому поверсі після весілля Павло Тичина привів свою дружину Лідію. Саме з цієї квартири німецькі окупанти викинули майже весь творчий архів Павла Григоровича, коли у вересні 1941 року зайняли помешкання, в якому до евакуації проживав поет. Вірний друг Павла Тичини, який залишився в окупованому Києві ризикуючи власним благополуччям, а може, і життям потай підбирав ціні рукописи, щоденникові записи, листи Павла Тичини та зберігав їх до закінчення війни.

Вулиця Терещенківська

Коли у 1943 році Павло Тичина був призначений Наркомом освіти УРСР, йому надали помешкання навпроти будинку наркомату — нинішня вулиця Терещенківська, 5. Поет не без суму пише дружині: «Помешкання сіре, непривітне». Однак стараннями Лідії Петрівни та її матері Катерини Кузьмівни, яка проживала з поетом решту свого життя, пошарпане війною житло стало одним з осередків літературного життя Києва. Саме про неї збереглось багато спогадів від численних гостей. Сюди навідувались Іван Драч, Олесь Гончар, Катерина Білокур, Олекса Шовкуненко, Юрій Яновський, Дмитро Павличко та багато інших митців і навіть простих людей. У стінах останнього помешкання поета вже понад 40 років функціонує Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г.Тичини у м. Києві. В інтер’єрах збережена максимальна автентичність прижиттєвої обстановки господаря, а співробітники музею дбають про належне осмислення громадськістю непростої долі талановитого поета, «генія з очима дитини» та вічного кларнетиста української поезії.

У квартирі Павла Тичини на Терещенківській сьогодні знаходиться музей

«У Музеї є два простори: власне меморіальна квартира і сучасний простір, де відбуваються виставки, концерти, лекції, виставки, — розповідає Євгенія Слизюк, директорка Літературно-меморіального музею-квартири П. Г.Тичини у м. Києві. — Ми пишаємося, що у нас збережена атмосфера життя і творчості Павла Григоровича, велика кількість особистих і побутових речей. Маємо другий за обсягом архів рукописів і документів Тичини, найбільший зберігається у Центральному державному архіву-музеї літератури і мистецтва України. Наш архів описує побутові моменти життя Павла Григоровича через його особисті роздуми, спогади, щоденники».

В бібліотеці Тичини — понад 21 тисяча одиниць зберігання

«Маємо велику бібліотеку Павла Тичини та його родини, яка налічує понад 21 тисячу одиниць зберігання, — продовжує Євгенія Слизнюк. — Особливо розкриває особистість Павла Григоровича: на сторінках книг зустрічаються написи його рукою, в основному запитання до автора, тематики, самого себе. Таким чином розуміємо, які питання його турбували, що переосмислював для себе. У книгах також є закладки з позначками про авторів, теми. Наприклад, у книзі, де сухо описується „зустріч українських радянських поетів та Анрі Барбюса в Харкові“, Павло Тичина залишив на закладці нотатку „Анрі Барбюс. Наша зустріч“, ця подія стає персоналізованішою, ми розуміємо, що це була саме їхня зустріч».

Експозиція музею 1980-х років
Робочий кабінет Павла Тичини
Презентація в музеї Тичини
Виставковий проєкт таємниці родинних вишиванок у музеї Тичини, 2019

В музеї багато часу приділяють тому, аби розкрити відвідувачам різні аспекти життя Павла Тичини. Для цього співробітники підготували низку екскурсій: загальна оглядова та тематичні: про Тичину перекладача, живописця, ким захоплювався та з ким товаришував, про жінок, які сколихнули почуття в його серці, про дружину Лідію Папарук, про їхні довгі та складні стосунки, розповідь про останні роки життя, над чим замислювався перед тим, як пішов у вічність. Розробляється нова екскурсія про Павло Тичину та музичне мистецтво: яких композиторів любив, які твори виконував, із ким товаришував, а також хто пише пісні на слова Павла Тичини сьогодні.

Через карантинні обмеження музей сьогодні працює переважно в онлайн форматі, публікуючи матеріали на сторінці у Facebook.

Павло Тичина

«Ми започаткували рубрику „Цікавий календар“. Знаходимо речі та моменти із життя Павла Тичини, які будуть цікаві читачам, що пов’язані з різними святами чи датами, навіть такими, як день посмішки чи день друзів, — зазначила Євгенія Слизнюк. — Читачі дізнаються якісь фрагменти чи замальовки із життя Павла Григоровича, які часто суперечать його усталеному образу, що склався з підручників. Павло Григорович постає як цікава особистість. Розповідаємо, чи розгадував він кросворди, як користувався записниками. І через такі побутові речі показуємо його ставлення до життя».

Інформацію та фотоматеріали надав ЛММК П. Г.Тичини у м. Києві.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я