В усіх землях Німеччини, великими і маленькими містами прокотилися мітинги проти російсько-української війни, яка триває два роки. Люди різних національностей виступили разом проти путінської тиранії. Масовий мітинг, організований українською громадою відбувся у Гайльбронні.
Розтерзана, пошматована, умита кров’ю українська земля вже два роки веде боротьбу за свою свободу і незалежність, обороняючись від російської федерації, яка своїм військом прийшла на землю суверенної України, щоб убивати дітей, жінок, людей похилого віку з метою загарбати чужі землі. Збройні Сили держави стримують наступ ворога, боронять власний народ, — такими словами розпочався мітинг, на який завітали політики Німеччини.
Агнес Крістнер, меркиня міста з питань культури та еміграції, цілком підтримує Україну і її біженців. Здебільшого це жінки з дітьми, люди похилого віку. Тут вони знайшли прихисток — житло, грошову допомогу. Дітей прийнято до дитячих садочків, шкіл, де вони виховуються й здобувають освіту. Зараз у школах навчається 532 учня з України. Адаптуються до життя у Німеччині. Вирішується питання надання приміщення для занять у гуртках за інтересами. Запевнила в солідарності ратуші й міської ради з українським народом. Переконана, що війна не лише проти суверенної України, а війна, яку розв’язав путін, проти свободи миру та демократії, проти правової системи вільної Європи.
Політик Александр Тром, депутат Берлінського бундестагу наголосив, що в центрі Європи вже два роки триває війна. Путін загрожує країнам НАТО. Україну потрібно підтримувати зокрема і ракетами. Це питання обговорювали у Бундестазі й прийшли до висновку, що це буде дієвою допомогою Україні. Німеччина, на жаль, не завжди постачає вчасно обіцяне озброєння, яке потребуєте Україна. Минулого четверга, на засіданні уряду, демократи проголосували за те, щоб негайно постачати в Україну комплекс «Таурус», що допоможе у боротьбі не тільки українців, а й західного світу проти путіна.
Пан Метендорф, кандидат до Європейського парламенту від гайльброннського округу вільних демократів сказав, що для нього початок війни був неочікуваним. Він скликав цього дня демонстрацію проти війни. Як політик порушує питання вирішення припинення варварських атак країни-окупанта на всіх напрямках світової цивілізації. Боротися з цим злом доведеться не одній лише країні. Агресор відкрито демонструє вороже ставлення до всього людського. Тому йдеться про допомогу озброєнням, що дозволить припинити вогонь війни в центрі Європи. У мирний час, після перемоги України, плануємо допомагати країні у відбудові.
В Україні воював захисник Володимир Джулай, який зараз перебуває на лікуванні. У його виступі звучала занепокоєність про забезпечення зброєю українського війська. Відсутність плану швидкої та предметної допомоги Україні на третьому році війни відчувають військові. Лідерам європейських країн потрібно поспішати з допомогою. На його думку, вона потрібна не сьогодні, а ще вчора. Це допоможе уникнути втрат на полі бою. Через брак боєприпасів, російські солдати стають на пару кілометрів ближче до кордонів Європи.
Перед Новим роком невеликою групою українців було організовано різдвяний ярмарок. Усі виручені кошти, чистий дохід яких склав 5314 євро, пішли на закупівлю потрібного для ЗСУ обладнання, одягу, спальних мішків, ліків для вояків і їхніх родин, а також для інших потрібних речей. Допомога йде двома напрямки: західно-південний та північно-східний. У такі міста, як Харків, Суми, Авдіївка, Херсон, Миколаїв тощо пішла допомога. Звіти про витрачені кошти є у відкритому доступі. Подяка всім, хто долучився до благородної справи на чолі з громадською діячкою, патріоткою Анастасією Козак. Вдячні тому ланцюжку помічників, на чолі з Оленою Хаваліц і родиною Ковпіків – Вадимом і Людмилою, які забезпечують купівлю і відправлення на передову допомоги через перевізників.
Нині збираємо кошти для наших хлопців та дівчат, які знаходяться на передовій у неймовірно складних умовах. Вони будуть витрачені на закупівлю двох автомобілів швидкої допомоги.
Московити показали неймовірну жорстокість із перших днів вторгнення на нашу землю. Це події в Бучі, Ірпені, Херсоні, Маріуполі, коли нелюди вбивали невинних людей. Зараз вони намагаються залишити пустелю, стираючи з лиця землі українські села й міста. Це призвело до великої кількості біженців, частина яких знайшла прихисток у Німеччині. Подружжя Величко – Анна та Олександр – подякувало уряду за наданий прихисток.
Як людина з південного краю, до якого постійно прикута увага, розповіла про рідне місто. Адже Миколаїв не випадає з поля зору ворога. Місто розстрілюється майже щодня. Це місто, яке залишилося без води. Це місто-герой, яке стало на захист Одесі, яку кремлівська хунта вважає «русским городом» і щоденно його бомбить, убиваючи мирних жителів. Знищуються пам’ятки архітектури, культури.
Війна виснажує весь світ. Бо ті гроші, що втрачаються на війну, могли б піти на соціальні потреби. Вони закопуються в землю. Це величезні, фантастичні кошти. Тому світ хоче припинення війни, але немає з ким домовлятися, бо путін налаштований захопити якщо не всю Україну, то хоча б її значну частину.
Росія має великі апетити на Європу. Із пащ її недолугих керівників постійно звучать погрози. Хочуть узяти в кайдани європейців, убивати і руйнувати, загарбувати чужі землі. Це те єдине, на що здатні росіяни. Тому не припустиме зволікання з допомогою наших союзників.
Мітингарі тримали портрети загиблих героїв, які полягли у боротьбі з російським ворогом. Болем у душах присутніх озивалася історія родини Іванни Жданової, де є і загиблий, і інвалід цієї проклятої війни.
Іванна організувала на демонстрації збір коштів для турнікетів, які будуть відправлені на передову до Кліщіївки, що поблизу Авдіївки. Там служить її брат і його побратими.
На мітингу лунали патріотичні пісні у виконанні Анастасії Коломієць. Перекладала німецькою Анастасія Козак.
Приємно, що з нами солідарність проявили не лише німці, а й жителі Індії, Туреччини, які активно виступають проти путінського фашизму.
Росія має відновити територіальну цілісність України та зберегти її суверенітет, відповісти за всі звірства перед судом, має виплатити репарації, — такі заклики лунали на кожному мітингу в Німеччині.
Віра Марущак, письменниця, журналістка
