Співзасновник Yakaboo — про участь компанії в ініціативі «Книга на фронт» та про інші соціальні проєкти.
Під час війни видавці та продавці книжок опинилися у складних умовах, та попри це галузь не тільки встояла, але й розвивається. Багато компаній не тільки продовжують видавати нові книжки, брати участь у книжкових фестивалях, просувати українську книжку за кордоном, а й долучаються до соціальних ініціатив і допомагають фронту. Юрій Кривошея, співзасновник Yakaboo, розповів MediaSapiens про ініціативу «Книга на фронт» та інші проєкти платформи під час повномасштабного вторгнення.
— Юрію, як ви долучилися до ініціативи «Книга на фронт» та чому Yakaboo вирішила її підтримати?
— Участь у проєкті почалася з того, що до нас звернулися інші учасники ринку. Це дуже правильно, що багато людей дбають про наших військових, а також про важливість читання, про важливість книжки. І коли до нас звернулися «Культурні сили України» з пропозицією підтримати їхню спільну з Мінкультом ініціативу, ми одразу погодились і вирішили брати участь.
Зараз ми підтримуємо та популяризуємо цей проєкт, використовуючи всі наші ресурси. Враховуючи, що Yakaboo — це національна платформа, яка має всі можливі канали комунікації, ми намагаємося надати всі інструменти для того, щоби кожна людина змогла долучитися до цього проєкту. І, окрім забезпечення механіки самого процесу та залучення якомога більшої кількості людей до участі в цій ініціативі, Yakaboo надаватиме частину книжок безплатно, від себе, і відправлятиме їх на фронт.
Долучитися до ініціативи може будь-хто: кожна людина може за своїм бажанням прийти, купити будь-яку книжку та залишити в ній своє послання. Якщо хтось хоче сказати слова подяки, якось висловитися, побажати щось нашим військовим — він чи вона може написати це на листівці, вкласти її у книжку та передати на фронт через нас. Але це тільки «механіка», важливо зрозуміти й природу цього проєкту, аби він був дієвим.
Юрій Кривошея
Я хочу повернутися на майже 530 днів тому, коли почалося повномасштабне вторгнення. За цей час ми відкрили безплатний доступ до свого застосунку й створили інші можливості для того, щоб наші біженці, переселенці, а також військові змогли трохи перезавантажитися, коли є хвилинка, щось прочитати, отримати якусь додаткову енергію, підзарядитися й рухатися далі задля спільної мети. Ми отримали безліч подяк і зрозуміли, що це природний попит і ми мусимо це робити далі.
З 2014 року, коли почалася війна, ми запустили багато різних проєктів соціальної відповідальності. І один із них — це «Бібліотека для героїв». Ще тоді ми дарували книжки нашим військовим, отримували від них цілі списки потрібної літератури. Попит був різноманітний, були навіть книжки іноземними мовами — і це було дуже цікаво. Ми з великим задоволенням співпрацювали з військовими частинами, з підрозділами, зокрема з «Азовом» і не тільки. Тому, повертаючись до акції «Книга на фронт», брати участь у такому проєкті для нас — це продовження набагато довшої фундаментальної місії.
— Ви можете розказати, яких книжок зараз потребують на фронті?
— Якщо дивитися на запити, які ми маємо від військових, то там, наприклад, профільна військова література, від інших — це бізнес-література, нонфікшн, від інших — це література англійською, французькою тощо. Ніхто не зупиняє свій розвиток чи можливість перезавантажитися залежно від обставин.
— Як довго триватиме цей проєкт?
— Прогнозувати зараз дуже складно. У всіх нас викликів сьогодні вистачає. Кожен сьогодні щось робить, діє, донатить, займається якоюсь допомогою. І, спілкуючись із багатьма людьми, я розумію, що кожен намагається допомогти якомога більшій кількості знайомих і незнайомих. Люди роблять по максимуму і допомагатимуть, наскільки стане їхніх можливостей. Але прогнозувати зараз, користуючись стандартними бізнес-критеріями — такий-то ринок, така-то кількість і тому ми робимо таку-то пропорцію, — це не дуже релевантно.
Сьогодні будь-яка допомога має значення: і книжка, і дрон, і тепловізор, і медикаменти. Все це важливо і все це потрібно робити разом і «на вчора». Оскільки ми частина цієї системи, то робити прогноз, скільки книжок буде та скільки потрібно, ми не можемо. Але кожна книжка, яка подарує усмішку чи енергію нашим хлопцям і дівчатам на фронті, на моє переконання, — це вже успіх.
Я хотів би, щоб ця акція стала успішною за будь-якими об’єктивними критеріями, щоб усі погодились продовжити її далі. Ця енергетика повинна тривати. Та ніхто не знає, скільки триватиме війна. І після перемоги нам усім треба залишатися мобілізованими, однією потужною силою, яка займається відбудовою країни, й не забувати, що кожен із нас повинен зробити максимум для реінтеграції військових у суспільство. Книжка — це один із дієвих інструментів, як можна досягти цього. Завдяки книжці можна оновити знання чи просто завантажитися позитивним мотиваційним імпульсом і рухатися далі. Саме тому я вважаю, що буде успіхом, якщо ця акція стане масштабною, це буде свідчити про те, що потреби військових — у фокусі уваги всього суспільства. Соціальна відповідальність повинна бути в нашій ДНК, стати частиною суспільства та бізнесу.
— У яких ще проєктах бере участь Yakaboo?
— Українці зараз перебувають не тільки в Україні. І Yakaboo як платформа має відповідні канали, ресурси, аби брати участь у багатьох акціях. Так, нещодавно був благодійний аукціон у Торонто в Канаді серед української діаспори — і ми надали туди наші книжки для того, щоб зібрати кошти для військових. Ще один проєкт — Бібліотека для героїв. Після 2014 року ми його запустили й будемо продовжувати. Ми зрозуміли, що повинні враховувати попит на допомогу та на книжки в абсолютно різних секторах.
Наприклад, у галузі психологічної реабілітації військових у нас є партнерство з проєктом «Do Ladu». Ми мали честь бути у шпиталях, спілкуватися з деякими військовими, які проходять відповідну реабілітацію. Для того, щоб не просто надати книжки, а все ж таки зрозуміти, що саме потрібно, чому це потрібно. Ще під час COVID-19, коли ми робили аналіз ринку, ми знайшли деякі дослідження. Одна з інституцій у Великій Британії доказово дійшла висновку, що паперова книжка є одним із дієвих антидепресантів.
Також ми допомагаємо наповнювати публічні бібліотеки. Нещодавно ми надали книжки чернігівській бібліотечній системі — центральній бібліотеці Чернігова, яка зазнала значних руйнувань від авіабомбардування в перші дні повномасштабного вторгнення, значна частина книжок була знищена та втрачена. Ми запропонували допомогу постраждалому закладу та передали книжки, які обрали самі працівники бібліотеки. Окрім цього, ми створили нову бібліотеку на центральному залізничному вокзалі Києва — у дитячому просторі «Спільно» від ЮНІСЕФ. Ми надали більшу частину книжок від Yakaboo, також на наш заклик наповнити цей простір літературою відгукнулися два десятки українських видавництв. Цю бібліотеку може відвідати будь-хто охочий.
Ще один проєкт ми реалізуємо з GenUkrainian. Її засновниця Оксана Лебедева вирішила займатися найскладнішими випадками дітей, які пережили травматичні події під час війни. З ними працюють лікарі та психологи за спеціально розробленими протоколами. І ми надавали літературу, яка була у програмі лікування та реабілітації дітей.
Ми також співпрацюємо з благодійним міжнародним фондом «Соборна», який зарестрований у Штатах, Україні та Європі. Ми є партнером для того, щоб робити все можливе, аби допомогти дітям загиблих героїв у навчанні чи надати їм будь-який додатковий контент.
Ще ми розпочали співпрацю з Асоціацією ветеранів-підприємців АТО за напрямком підтримки підприємництва, реінтеграції військових у суспільство. У нас є дуже важливе партнерство у проєкті безбар’єрності під егідою Олени Зеленської.
— Які книжки ви читаєте самі та можете порекомендувати українцям?
— Зараз я найбільше читаю юридичні документи, договори, бізнес-листи. Але однозначно рекомендую до прочитання книжку «Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива». І це не тільки тому, що це була перша книжка, видана Yakaboo Publishing. А тому, що там є неймовірна кількість актуальних речей для нас, для України в цілому.
— Які плани у Yakaboo на найближчий рік?
— Після повномасштабного вторгнення у нас певний час не було доходу, але при цьому була спецмісія — врятувати приблизно мільйон книжок, вивезти їх із зон бойових дій, утримати команду, інфраструктуру. Разом із тим ми ще й продовжували реалізовувати наші плани із запуску нового сайта, доопрацювання застосунку та інших проєктів. Ми з цим впоралися. Тепер у планах — продовжувати, можливо, не з такою ж швидкістю, але рухатися за нашою дорожньою мапою. Враховуючи також і географічну диверсифікацію. У нас є суттєві напрацювання з деякими ринками — там, де дуже потужна українська діаспора, наприклад, у Канаді. І наша мета — поширювати цей підхід за межі України.
Олена Кот
ms.detector.media
Прокоментуєте?
