«Українська літературна газета», ч. 16 (334), 19 серпня 2022
ДИТЯ ВІЙНИ
Руїни, згарища, підвали
Вриваються і досі в сни…
Дитям війни його вважали
Тієї, давньої війни.
Тоді він захисту у мами
Шукав, як чувся кулемет.
Гарчали танки із хрестами,
Тепер на танках мітка Z.
А він же так плекав довіру
До усмішок, солодких слів.
Невже даремно прагнув миру
Сусіду вірити хотів?..
Чи вся планета в беззаконні
Не дошукатися вини?..
Онук його в Теробороні,
А він тепер дідусь війни.
31.05.22
МИР І КУЛАКИ
Чи це не сон,
Що є ООН..
Що навіть є
ОБСЄ?..
В ПАРЄ шановні депутати
Про мир ведуть палкі дебати…
Авторитет «Червоний Хрест»
Всім бідам, злигодням протест…
На чатах миролюбне НАТО
Пильнує кожен дюйм завзято…
Усе в нас є: права, закони,
Але страждають міліони.
І ні від кого не в секреті:
Нема лиш миру на планеті.
То, може, миру навпаки
Потрібні власні кулаки?!
27.04.22 р.
У БОМБОСХОВИЩІ
Через 4 роки після загибелі
останньої бджоли загине людство.
Альберт Ейнштейн
Докупи збилися не всує
Родинні гнізда кат поверг…
І Ной невидимий правує
Куди підземний свій ковчег?..
Чи знайдуть берег?.. Та влетіла
Бджола і звеселився люд!
Либонь, підтримати хотіла
Тих, що зневірилися тут.
1.07.22 р.
РОМАШКИ
Дружині
Війна… Бої… Вкраїні важко.
Життя в кривавому вінку.
Але в твоїй руці ромашки,
Їх викохала на піску.
Пісок струмить, не знає впину.
Любов, одначе, як ріка…
Терзають мосхи Україну,
Грім бойовища не змовка.
Загроза для душі і тіла
На кожнім кроці, повсякчас….
Але ромашки ти зуміла
В війни відвоювать для нас!
31.05.22 р.
ЗАГАРБНИКИ
(Самі про себе)
«Покой нам только
снится…»
Удатні до навали,
Всесвітньої біди,
Спокоєм зневажали
Загарбники завжди.
Таким найкраще спиться
У нас в землі сирій.
І спокій буде сниться,
Й припиниться розбій.
4.09.22 р.
РУБАЙТЕ СВОЇХ!
(Памфлет)
На Московщині в м. Істра під час тренувань на шашках (різновид шаблі) загинув «атаман» так званого братства козацьких військ Русі та зарубіжних країн. (З преси.)
Рубнувши пластикову пляшку,
«Казак» засвідчив гострий меч.
Та «атаману» у відмашку
Зняв раптом голову із плеч.
«Рубака!» скаже, хто це видів.
Минеться мимовільний гріх…
Ніж нападати на сусідів,
Рубайте, москалі, своїх!
12.07.22 р.
УСЕ НАВПАКИ…
(Памфлет)
Віроломно напавши на Україну, РФ усупереч здоровому глузду визнала терористами героїчних захисників
м. Маріуполя з полку «Азов».
В Росії ось уже віки
Усе виходить навпаки.
Хто рідне захища, своє,
Той терористом постає.
Хто нападає і грабує,
Той праведником торжествує…
«Умом Россию не понять…» 1
Хай буде так, як там хотять.
Хай буде розпад і гниття
Самій Росії за життя.
5.08.22 р.
ВАЖКО…
(Сповідь коханій)
Запитуєш, лагідна пташко,
Чи ворога ми подолаєм?..
Не критимусь: важко нам, важко,
Ми землю грудьми прикриваєм.
Я гаубицю на плечі
Узяв би за милу душу
І танк пригорнув би, до речі,
Цілуючи, визнати мушу…
Але не ревнуй же, кохана,
Я зрадить тебе не посмію,
Та кожен із нас тут щорана
Плекає велику надію.
Полегкістю сповняться груди
І ринуть у наступ герої
Тоді, як удосталь прибуде
Потужної зброї важкої!
20.06.22 р.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
litgazeta.com.ua
