Побачила світ книжка відомого українського літературознавця Михайла Наєнка «Шістдесятники і «Любов моя люба».
Наєнко М. К. ШІСТДЕСЯТНИКИ І «ЛЮБОВ МОЯ ЛЮБА». Спогад і погляд. — К.: ФОП Самченко, 2023. — 804 с.
Епоха шістдесятників стала дуже знаковою в літературному процесі України ХХ століття. Формувавшись в умовах казенного методу «соціалістичного реалізму», вона пробувала розширювати його межі і водночас — вириватися з його нормативних приписів. Звідси — суперечливий характер і новаторські виблиски в самій епосі. Письменники різних жанрів намагалися «підхопити» традиції авторів високого модернізму, що ввійшли в історію літератури з означенням «розстріляне відродження» (20–30 рр.), і робити перші кроки в утвердженні стильового напряму — постмодернізму. Вільніше в цьому почувалася література української діаспори (насамперед — поети т. зв. Нью-Йоркської групи), а в материковій Україні письменники змушені були витримувати подвійний спротив своєму типу мислення: з одного боку — ідеологія комуністичного псевдорежиму, а з іншого — соцреалістичні догми. Кожен письменник почувався в цьому «лабіринті» не однаково, що й стало предметом літературознавчого дослідження в цій книжці. Автор глянув на шістдесятництво з позицій критики як аналітичної роботи, а також — з прив’язкою до своєї пам’яті, оскільки сам був сучасником шістдесятницького руху. У його поле зору потрапили, відтак, ті кілька письменників-шістдесятників, з якими йому вдалося бути «найближчим» сучасником: старші Олесь Гончар, Анатолій Дімаров і Юрій Мушкетик; молодші Іван Драч, Борис Олійник, Микола Вінграновський. Григір Тютюнник, Іван Дзюба, Володимир Підпалий, а також наймолодші Світлана Йовенко, Людмила Скирда, Світлана Жолоб та ін. Потрапили в цю книжку і кілька стислих нарисів про літераторів, з котрими автор був, сказати б, у дотичних стосунках. Через те шістдесятницька епоха в книжці може видатися не повною і тому потребуватиме до себе уваги нових і нових дослідників.
Розрахована книжка на філологів суто літературних уподобань, на викладачів вищих та середніх навчальних закладів і на всіх тих, хто не байдужий до художнього слова як естетичного задзеркалля українського життя-буття.
