8 березня помер письменник, скульптор та дослідник історії Кременчука Микола Степаненко. Про це на своїй сторінці у фейсбуку написала директорка Кременчуцької художньої галереї Оксана Бойко: «Ввечері 8 березня вільним птахом круком-хранителем честі народу відлетіла душа мого коханого гетьмана Миколи Степаненка… Боже, храни його світлу душу! Друзі, храніть пам’ять…».
Микола Іванович Степаненко народився в Олександрії на Кіровоградщині, а школу закінчив уже в Кременчуці. Заснував Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин, брав участь у створенні та розгортанні Міжнародної громадської організації «Українське козацтво».
Він – давній дослідник історії Кременчука, серед його наукових досліджень історія всесвітньо відомого Кременчуцького льотного училища. Був автором 11 публіцистичних книг, а також ініціатором і організатором встановлення на фасаді штабу льотного коледжу пам’ятного знаку відомому авіатору, педагогу-новатору, засновнику училища Миколі Чернову.
Він разом із Михайлом Парнетою ініціював встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку, особисто як скульптор, створив пам’ятний знак із барельєфом молодого Шевченка з металу і каменю в Кременчуці. Скульптурні роботи Миколи Степаненка прикрашають наше місто: фонтан «Тритон колокол» на вагонобудівному заводі, пам’ятник партизанам-підпільникам у Крюкові, архітектурні композиції біля річкового порту, оздоровчий комплекс в Крюківському кар’єроуправлінні та інші.
Разом з художницею Оксаною Бойко він створив мурал на стіні дитячої бібліотеки, а також барельєфи лікарю-епідеміологу Данилу Самойловичу та лікарю і меценату Василю Устимовичу.
Микола Іванович Степаненко – лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка, Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Бакуменка, член правління Українського фонду культури імені Бориса Олійника, член Національної спілки журналістів України, член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури, член правління Кременчуцької спілки літераторів «Славутич».
У травні 2020 року Микола Степаненко отримав Почесний знак «За заслуги перед містом».
Автор: Катерина Турубара
telegraf.in.ua
Прокоментуєте?
