Що у нас роблять із російською літературою

0
2531

Вилучати російськомовну літературу у книгозбірнях Козятинської громади почали ще торік.

Списанню підлягають не лише твори російських авторів.

Розповідаємо, які саме книги вилучають, куди вони потрапляють після цього і куди звертатися, якщо хочете очистити домашню бібліотеку від російської літератури.

Толстой, Лермонтов, Пушкін — цих авторів більше не зустрінеш на полицях нашої бібліотеки. Навесні минулого року у книгозбірнях Козятинської громади почали вилучати російськомовну літературу. Із відкритого доступу забрали близько 13 тисяч книг у Козятині, Махаринцях, Кордишівці, Пиковці, Сигналі та Флоріанівці.

Це вже вдруге у наших книгозбірнях вилучають книжки з фонду. Перший такий досвід був після прийняття закону «Про декомунізацію». Тоді з полиць бібліотек зникли книги про Чапаєва та інших персоналій, яких пропагувала радянська комуністична машина. Цього разу книг, які мають списати, в рази більше.

— Першочергово вилученню підлягають ті книги, які пропагують російську агресію, і ті, в яких возвеличується росія, а Україна, навпаки, принижується, — розповідає Анна Мочарська, директор Козятинської міської бібліотеки. — Перелік цих книг затверджений Міністерством культури та інформаційної політики України, але у наших фондах жодної книжки з цього переліку немає. Ми фінансувалися і комплектувалися згідно з державними програмами розвитку української мови та розвитку українського читання. До цього переліку російськомовна література такого спрямування не входила.

Що заберуть, а що залишать

Проте вилученню підлягають не лише книжки, які пропагують російську агресію. Із фондів забирають також російську художню літературу, яку вилучили зі шкільної програми. Позаяк Лермонтова, Пушкіна і Чехова на уроках зарубіжної літератури більше вивчати не будуть, твори цих авторів також списують. А таких книг у фондах наших книгозбірень було чимало, що зовсім не дивно, адже цих письменників читали не лише в радянській школі. До списку потрапила й наукова та технічна література російською мовою, яка застаріла і не користується попитом.

— Фактично майже вся література радянського періоду, видана до 1991 року, буде списана. Близько 80-90 відсотків, — продовжує директорка бібліотеки. — Залишиться тільки та література, яка дійсно потрібна і користується попитом. Не списуються лише краєзнавчі видання, навіть якщо вони російськомовні, тому що вони несуть інформацію про нашу історію. Але ця література перебуватиме у закритому доступі. Ми її будемо видавати лише в тому випадку, якщо комусь треба буде для вивчення або написання робіт. Такої літератури у наших фондах небагато.

Натомість переклади російською мовою іноземних авторів, які не наносять шкоду нашій державі, Міністерство культури та інформаційної політики дозволяє залишати у фондах. До того часу, поки книжка не з’явиться на ринку в українському перекладі. Тоді російськомовне видання вилучать і спишуть, а його місце на полиці займе український аналог.

— До прикладу, Ремарка вже є багато книг, перекладених українською мовою, але якщо взяти Шекспіра, то україномовних видань недостатньо, — продовжує Анна Мочарська. — Те саме стосується «Робінзона Крузо», «Пригоди Тома Сойєра». Їх теж обмежена кількість українською мовою.

Не лише російськомовні

Також під списання потрапляють книги видавництв, які публікували літературу, що пропагує російську агресію. Зникають із полиць також твори іноземних авторів, які публічно висловлювалися на підтримку росії та російської військової агресії. Причому не лише російськомовні видання таких авторів, а й українські переклади.

— Пауло Коельо підтримує росію, тому ми його книжки вилучили з відкритого доступу, — пояснює Мочарська. — Хоча у наших фондах було багато його творів українською. Точно так само Борис Акунін і Дар’я Донцова. У нас були видання Акуніна українською мовою, ми їх всі повилучали. Ми слідкуємо за інтернетом, моніторимо ситуацію і щойно бачимо, що хтось із авторів підтримує росію, йдемо по фонду, перевіряємо по нашому каталогу і проводимо вилучення, якщо книги цього автора є у нашому фонді.

Загалом вилучення і списання книг — доволі кропіткий процес. Фонд книгозбірень громади налічує понад сто тисяч примірників. Кожну книжку, яка підлягає списанню, потрібно не просто забрати з відкритого доступу, а й перевірити та заповнити необхідні документи. Працівників у бібліотеці не багато й окрім перевірки фондів і вилучення книг потрібно ще й обслуговувати читачів. Крім того, ніхто не відміняв повітряні тривоги. Часом доводиться сидіти в укритті по декілька годин, а це також забирає час.

Виручили 7,5 тисячі

Найцікавіше, що стається із книгами, які вилучили з бібліотечних фондів. Якщо рашисти, увірвавшись на окупованих територіях до наших бібліотек, спалювали і розривали на шматки збірки Тараса Шевченка і не тільки, то у нас зі списаною літературою вчиняють значно розумніше. Її не викидають, не знищують, а монетизують, аби в подальшому вона принесла користь козятинчанам.

— Частину вилученої літератури ми вже списали і минулого року здали на макулатуру, — розповідає Анна Мочарська. — Отримали 7,5 тисячі гривень. Ці кошти будуть цього року використані на закупівлю сучасної української літератури. На жаль, макулатура дуже дешева. Минулого року була ціна дві гривні за кілограм, це не багато. Цього року вона стала ще дешевша. Шкода, що така низька ціна. Раніше ми здавали по три гривні, то можна було щось закупити, а книжки зараз, на жаль, дуже дорогі. Минулого року ми жодної книжки не придбали, але ми централізовано комплектуємося з мінрезервного фонду Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Отамановського (колишня Тімірязєва — авт.). Минулого року ми отримали дві партії книг. Книжки гарні, але ціна у них дуже висока — 600, 700, 800, 900 гривень.

Що зараз читають

Поки що завершився тільки перший етап списання книг. Цьогоріч процес продовжиться. Наступну партію вилучених і списаних книг так само здадуть на макулатуру, а полиці книгозбірні поповнять новими україномовними книжками. До речі, навіть зараз у нашій бібліотеці чималий фонд не лише перекладів українською модних авторів, таких, як Стівен Кінг, а й сучасних українських авторів, наприклад, романи Макса Кідрука, який пише у жанрі фентезі.

— Переселенці, які приїжджали до нас з Ірпеня і Маріуполя, казали, що у нас дуже гарний фонд української літератури. У них там такої літератури не було, — каже директорка бібліотеки. — Ми вже давно поповнюємо фонд в основному українською літературою, почали ще до 2014 року. Хоча був певний відсоток російськомовної, тому що був і є надалі певний відсоток російськомовного населення. 

Літературу у бібліотеці підбирають відповідно до побажань читачів. Для цього є спеціальний журнал незадоволеного попиту і відмовлень, який допомагає відслідковувати запити користувачів бібліотеки.

— Усі хочуть сучасну літературу українською мовою як українських, так і зарубіжних авторів, — розповідає Анна Мочарська. — Є люди, які читають старіші твори. Останнім часом почали перечитувати українську класику, наприклад, Кобилянську, Мирного, Карпенка-Карого. Є люди, які читають виключно сучасну українську літературу. Є читачі, які читають фентезі, жахи. Багато молоді і покоління середнього віку почали перечитувати те, що вчили в школі. Це як історична, так і сучасна література.

— Чи частіше стали відвідувати бібліотеку, відколи вимикають світло? — запитуємо ми.

— Так. Люди приходять і кажуть: «Ми читаємо при ліхтариках, при лампах». Є люди, які кажуть, що раніше менше читали, а зараз світло вимкнули, що робити? Той, хто хоче читати, прийде у будь-якому випадку, чи є світло, чи немає. Це все звичка з дитинства, хоча зараз батьки мало приділяють уваги читанню. У нас література і дитяча потужна. Є сучасна українська література, і фентезі, яке дуже люблять діти, у нас є.

Куди нести свої книги

Якщо ви маєте вдома непотрібну літературу російською мовою і не знаєте, що з нею робити, можете приносити її до бібліотеки. У книгозбірні книги долучать до списаних із фонду і так само здадуть на макулатуру. До речі, декілька користувачів уже приносили до бібліотеки свої непотрібні книги.

kazatin.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я