…То здіймається ввись, то летить камінцем до землі

0

Сеяре Кокче (м. Сімферополь)

***
Крок вперед, два назад. Як пливуть неприродно роки…
Я не втримала птаху і вирвалась птаха з руки.
Чи то карма така, що спіткнулася лінія долі?
Заплітаю нитки…Заплету
й розплітаю поволі.

Сад то буйно цвіте, то зів’яне й розвіється в дим.
Мої друзі колишні під прапором нині чужим.
Затупивсь олівець – невідомо, що завтра чекає.
Все плету свою нитку, плету,
потім знов розплітаю.

То сміється, то плаче, вишукує поглядом броду.
Якась доля мінлива дісталась моєму народу.
То здіймається ввись, то летить камінцем до землі.
Розплелась мною сплетена нитка
і знов на нулі.

Я сміливо дивлюсь у бурхливу років течію.
Затискаю міцніш у руці нитку долі свою.
Починали не раз –  книгу долі не вперше гортаю,–
та на цей раз плести
зовсім іншим вузлом починаю.

(Переклад Галини Литовченко).

“Українська літературна газета”, ч. 10 (302), 21.05.2021

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі.

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я