31 жовтня за сприяння Національної спілки письменників України, Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України та керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Мистецькому салоні університету відбулося вшанування пам’яті видатного українського поета Дмитра Павличка.
На урочистий захід завітали громадські діячі, письменники, студенти, шанувальники творчості славетного майстра слова, зокрема Михайло Сидоржевський, Володимир Бугров, Петро Засенко, Олександр Божко, Борис Пономаренко, Ігор Курилів, Ярослав Чорногуз, Анатолій Паламаренко, Іван Заєць, Зіновій Шкутяк, Сергій Комісаренко, Володимир Крижанівський, Дмитро Чистяк, Інна Степанець, Андрій Демиденко, В’ячеслав Гук, Анатолій Ткаченко, Сергій Пасько, В’ячеслав Медвідь, Інна Ковальчук, Олександр Шугай, Євгенія Гайдай, Анатолій Мойсієнко, Тетяна Фольварочна, Марія Воробей та інші.
Модератором заходу був голова НСПУ Михайло Сидоржевський.
Захід розпочався знаменитою піснею «Два кольори», написаною 1964 року Олександром Білашем на слова Дмитра Павличка у виконанні Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки, якою вшанували пам’ять Дмитра Павличка, а також усіх загиблих героїв на фронтах України.
Михайло Сидоржевський зазначив, що Дмитро Павличко належить до світочів українського відродження, бо поєднав у собі риси поета від Бога і потужного талановитого громадського діяча, він був лідером громадської думки. М. Сидоржевский також зауважив, що вірші Дмитра Павличка насамперед є пророчими, вони висвітлюють долю української нації і її споконвічне прагнення до свободи і незалежності, а ще в них він передбачив цю війну. Також Дмитро Павличко домігся, щоб у центрі Варшави встановили пам’ятник Тарасові Шевченку. Державний чин для Дмитра Павличка мав величезне значення, тому він і став один з авторів Декларації про державний сувернітет України.
На заході виступила проректорка з науково-педагогічної роботи Інна Степанець. Вона зазначила, що дуже добре, що в цей надскладний для України час усіх нас об’єднала постать генія, бо пісні на слова Дмитра Павличка визначають нашу ідентичність, а його творіть стала дороговказом для молоді, для нашого майбутнього.
Народний артист України Анатолій Паламаренко зазначив, що творчий спадок Дмитра Павличка – неоціненний і має величезне значення для історії України і її подальшого майбутнього. Він прочитав вірш поета «Я вбитий був під Крутами…».
Знаний поет Петро Засенко розповів про свою першу зустріч із Дмитром Васильовичем, про його перший друкований вірш «Дві ялинки» і його першу поетичну збірку «Любов і ненависть», а ще згадав, із якою великою повагою Дмитро Павличко ставився до своєї першої редакторки Ніни Тищенко.
Політик Іван Заєць зазначив, що ми вшановуємо пам’ять великої людини, оскільки Дмитро Павличко належить до кола покликаних, тих, хто присвятив своє життя служінню Україні, щоб наша нація жила вічно. Він дав нам перспективу шукати свою долю в своїй державності. І був дослідником Івана Франка, який став його духовним батьком і навчителем. Іван Заєць підкреслив, що Дмитро Павличко був одержимий ідеєю незалежної української держави і людиною-дозорцем, тим, хто перший виявляє ворога, бо перший вступає з ним у двобій. Іван Заєць прочитав уривок із поеми Дмитра Павличка «Пам’ять», де виписаний правдивий образ горезвісної росії.
Український дипломат, літературознавець, відомий перекладач творів вірменської літератури, секретар НСПУ Олександр Божко зазначив, що Дмитро Павличко встиг багато зробити для розвитку української культури, він був перфекціоністом, чудовим перекладачем, який мав відповідальність за слово, а його перекладацький доробок – це величезний материк. Олександр Божко зауважив, що Дмитро Павличко відчував світову спільноту, налагоджував із нею духовний діалог, боровся через переклад із владою, а коли був головним редактором журналу «Всесвіт», подавав найкращі зразки світового письменства в українських перекладах, а ще завжди реагував на процеси, що відбувались у європейській культурі, підтримував заборонених у срср перекладачів. Олександр Божко прочитав Сонет 66 Вільяма Шекспіра у перекладі Дмитра Павличка.
Також на заході виступили і вшанували пам’ять поета український науковець, державний і політичний діяч, дипломат Сергій Комісаренко, який підкреслив визначну роль Дмитра Павличка як дипломата; український політик Зіновій Шкутяк, який подякував за можливість цим заходом доторкнутися до джерел української духовності; український поет-пісняр, народний артист України Андрій Демиденко, який зазначив, що поезія Дмитра Павличка – жива, вона клекоче, вона має титанічну силу – А. Демиденко прочитав свої вірші «Пам’яті Дмитра Павличка» і «Живуть поети на землі…».
Письменник, перекладач, секретар НСПУ Дмитро Чистяк зазначив, що Дмитро Павличко – це постать світового масштабу, поет, гідний найвищого поцінування: його добре знають у світі, перекладали багатьма мовами. Д. Чистяк прочитав вірш Дмитра Павличка «Долиною туман тече…» у власному перекладі французькою.
Професор Анатолій Ткаченко прочитав вірш Дмитра Павличка «Горить суницями поляна…», а письменник Ярослав Чорногуз прочитав його сонет «Якби я втратив очі, Україно…».
На заході читала вірші Дмитра Павличка українська молодь, а Хор ім. Г. Верьовки завершив щемливими животрепетними піснями вечір, присвячений пам’яті видатного Українця.
Пресслужба НСПУ
Фото — Пресслужба НСПУ
Прокоментуєте?
