“Сніданок у Галeреї” — під такою назвою відбувся захід у місті Гайльбронн (Німеччина), на якому Олена Хаваліц, одна з біженок Маріуполя, розповіла про життя в окупації, волонтерську діяльність, перебування у Німеччині.
“Галерeя К55” уже вдруге в рамках виставки «Арт-Форум-2 — мистецтво — це дім» надає можливість українцям показати свої роботи у цьому затишному приміщенні. Перший раз було надано можливість показати свої полотна тим художникам, які на сьогодні є біженцями в результаті нападу росії на Україну, вдруге – тим, хто залишився на батьківщині.
Працівники галереї розширюють сфери спілкування з українцями. Цього разу за столом на сніданок зібралися українці та їхні німецькі друзі, щоб почути історію Олени Хаваліц.
Кірстін Бруннер, друга голова спільноти митців Гайльбронна, щиро привітала присутніх на заході, який вела Ангелика Харт, акторка, автор проєкту “Майстерня оповідань”.
Вона напочатку читала першу промову Олени в Німеччині. Потім розповідала дещо з її біографії — активне життя в Маріуполі, знайомство з чоловіком, участь у благодійних проєктах, здобуття вищої освіти. Останнім місцем роботи була служба безпеки Маріупольського торговельного порту.
Потім пані Харт проводила інтерв’ю з Оленою, яке супроводжувалося фотознімками. На них ми бачили період захоплення рашистами міста Маріуполь, драматичні події — бомбування оперного театру, чули повну болю розповідь про загиблих азовців, які показали один із прикладів жертовного героїзму та віддали своє життя за свободу і незалежність України, про створення проєкту “Дочекаюся”, через який постійно надається допомога захисникам, а також про активну позицію з перших днів перебування на німецькій землі, проведення мітингів, збір коштів для військових, забезпечення необхідним обладнанням.
Усіх присутніх схвилювали зворушливі розповіді героїні зустрічі про вінчання з чоловіком Романом під час війни за сприяння телебачення, про батька Миколу, який залишився у рідному місті й сьогодні боронить його від ворога.
Пані Олена зазначила, що росіяни можуть розстріляти навіть за те, що жінка у вишитій сукні, як сьогодні вбрана сама.
Місцева українка, Анастасія Козак, підкреслила, що українці будують та захищають свою власну державу, збагачують культуру, плекають свою мову та спадщину, а український націоналіст не зазіхає на сусідні території.
Путін як російський імперіаліст за прикладом царя Петра І є фашистом та шовіністом, оскільки він вважає, що його народ стоїть значно вище за інші народи, тому нищить їхню мову, культуру та історію. Російський царат 400 років забороняв та нищив українську мову, росіяни палили Біблії, молитовники та шкільні підручники. Такий сценарій і сьогодення. Там, де ступала нога росіянина, — там укотре повторювалася історія з нищенням української культури.
Сніданок проходив із музикальним супроводом — співачкою Анною Доблер та скрипалем Заміром Закиєвом, які виконували німецькі та українські твори.
Слухаючи динамічну розповідь пані Олени, роздумувала про те, як багато очевидців ненависної війни колись напишуть про це і зафіксують свій біль у поезії й прозі.
Власне, цим зараз займаються письменники, відтворюючи сьогодення. Не оминаю цієї теми і я.
Віра Марущак, письменниця, журналістка
Прокоментуєте?
