Вічна пам’ять Роману Мар’яновичу Лубківському

0

Львівська обласна письменницька організація повідомляє, що на сімдесят п’ятому році життя відійшов у вічність український письменник, державний та громадський діяч Роман Лубківський.

 Лубківський Роман Мар’янович народився 10 серпня 1941 року в селі Острівець Теребовлянського району Тернопільської області в селянській родині. 

Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. Працював редактором у книжково-журнальному видавництві (з 1964 р. – „Каменяр”), заступником головного редактора журналу „Жовтень” (з 1990 р. – „Дзвін”), очолював Львівську організацію Спілки письменників України, також у різні роки свого життя працював професором Львівського університету, начальником Управління культури Львівської облдержадміністрації, головою Львівського обласного об’єднання товариства „Просвіта” імені Тараса Шевченка, головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. З 1992 року – Надзвичайним і Повноважним Послом України в ЧРФСР, потім у Чеській та Словацькій Республіці; в 1993-1995 роках – у Чеській Республіці.

Один із засновників Товариства рідної мови, делегат Установчого з’їзду Руху. Народний депутат України першого демократичного скликання (1990–1994). Входив до (опозиційної щодо прокомуністичної більшості) Народної ради. Він був ініціатором підняття над Верховною Радою національного прапора України у вересні 1991 року та прийняття присяги на Пересопницькій Євангелії Президентом України у грудні 1991 року.

Дебютом в українській літературі Романа Лубківського стала широка публікація в „Літературній Україні” 1964року зі вступним словом Дмитра Павличка ще до виходу першої збірки поезії, яка привернула увагу Павла Тичини, Богдана Кравцева, Івана Світличного, Леоніда Новиченка.

Роман Лубківський є автором збірок поезій „Зачудовані олені”, „Громове дерево”, „Рамена”, „Смолоскипи”, „Звіздар”, „Словацьке літо”, „Скарбівня”, „Серпневе яблуко”, „Лелече віче”, „Погляд вічності”, „Балканський Христос”, „Камінне жниво”, „Сто і одна строфа”, „Серпень у квітні”, „Янгол у снігах” , „Forum Romanum” „Нічна варта”, „Чаша непокори”, „Пейзажі з-за обрію”, „Ключові слова”.

Книжка вибраного „Громове дерево” вийшла в серії „Бібліотека Шевченківського Комітету” (2006), а у видавництві „Українська енциклопедія” в серії „Вершини письменства” перший том „Вибраних творів”.

Перу Р. Лубківського належить збірка літературно-критичних статей про класиків української літератури та видатних майстрів слова інших народів „Многосвіточ” , нарис „Львів очима письменника”, доповідь „Богорівний – бо правдомовний” (Тарас Шевченко і сучасність), книга статей, рецензій та виступів „Камертон Шашкевича” (2011) р.).

Також він упорядкував видання „Вінок Маркіяна Шашкевичу” разом із М. Шалатою, „Весни розспіваної князь. (Слово про Б.-І. Антонича). Упорядник і редактор літературно-мистецького збірника „Посвята” (До 190-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка) та літературознавчого доробку Святослава Гординського (Святослав Гординський. На переломі епох), упорядник і автор передмови до двотомного зібрання творів Юліуша Словацького українською мовою, а також упорядник і автор передмови до „Кобзаря” польською мовою співавтор (з В. Пилип’юком) фотолітопису „Світи Святослава Гординського” та „Володар Камінного персня” (Борис Возницький)”.

Відомий перекладач, Роман Лубківський переклав твори зарубіжних поетів, що увійшли до авторських антологій „Слов’янське небо”, „Слов’янська ліра”. Окремими книжками вийшли твори білоруської письменниці Цьотки (Алоїзи Пашкевич), твори М. Богдановича „Стратим-Лебідь”, польського поета Владислава Броневського, сербської поетеси Десанки Максимович, класиків білоруської літератури Янка Купали та Максима Богдановича з передмовами Р. Лубківського. Найновіші публікації: трагедія Юліуша Словацького „Срібний сон Саломеї”, драма Йозефа Вацлава Фріча „Іван Мазепа”, поема Кіндрата Рилєєва „Войнаровський” . 

Роман Лубківський вніс вклад у збереження національної пам’яті численними ініціативами, зокрема, пропозицію про встановлення Міжнародної премії імені Івана Франка, реконструкцію музеїв Івана Франка у Львові та в селі Нагуєвичі Дрогобицького району, створення меморіальних садиб – Маркіяна Шашкевича (с. Підлисся Золочівського району, с. Нестаничі Радехівського району та с. Новосілки Буського району Львівської області), а також родини Устияновичів (с. Вовків Пустомитівського району), Осипа Маковея (м. Яворів), Музеїв „Русалки Дністрової”, Михайла Грушевського (м. Львів), гетьмана Виговського (с. Руда Жидачівського району).

За активної участі Р. Лубківського ЛО НСПУ домоглася широкого відзначення ювілеїв, зокрема встановлення пам’ятника на могилі Антонича у Львові, встановлення меморіальної таблиці по вул. Городоцькій, 50, пам’ятного знаку у с. Новиця на Лемківщині (нині територія Республіки Польща), а також меморіальної кімнати в м. Горлицях (нині територія РІГ) та музею родини Антоничів (с. Бортятин Мостиського району на Львівщині) перевезення в Україну архівів Олександра Олеся, Олега Ольжича, Святослава Гординського.

Роман Лубківський – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, а також літературних премій імені Максима Рильського, імені Миколи Лукаша, імені братів Лепких, ряду міжнародних літературних нагород. Кавалер ордена „За заслуги” ІІІ і ІІ ступенів.

Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка та почесний професор Національного університету „Острозька академія”. Заслужений діяч мистецтв України. Заслужений діяч культури Республіки Польща. Член Національної спілки письменників України. Почесний член Спілки білоруських письменників, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Колеги по перу висловлюють співчуття родині, близьким Романа Лубківського та всім, хто знав і шанував його Слово й Працю.

Львівська обласна організація Національної спілки письменників України

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я