За словами Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, на тимчасово окупованих територіях продовжують масово фіксувати факти лінгвоциду української мови.
В інтерв’ю Суспільне Культура він назвав шість проявів лінгвоциду:
- використання окупаційними адміністраціями лише російської мови для інформування громадян;
- примус до використання російської мови;
- російська мова як мова інформації для загального ознайомлення та реклами, оголошень, вивісок;
- припинення діяльності засобів масової інформації, а також інтернет-ресурсів;
- витіснення української мови як мови освітнього процесу;
- обмеження доступу, заборона поширення і знищення літератури та друкованої продукції українською мовою, особливо надрукованої після 1991 року.
Кремінь наголосив, що ще з 2014 року на тимчасово окупованих територіях почало відбуватися витіснення української мови з основних сфер суспільного життя. Це стосувалося назв населених пунктів, діяльності закладів освіти, культури, телебачення, радіомовлення і діяльності органів окупаційного самоврядування.
Він додав, що дані щодо лінгвоциду були внесені до першого річного звіту у 2021 році.
«Ми узагальнювали такі дані з відкритих джерел і передавали до правоохоронних органів та правозахисних організацій. За окремими з цих фактів відкрито кримінальні провадження. Частина з них долучена до вже відкритих кримінальних проваджень, зокрема за статтею 161 Кримінального кодексу про дискримінацію за мовною ознакою», — сказав Кремінь.
Мовний омбудсмен також додав, що діють адреси, куди можна надсилати конкретні факти лінгвоциду. Також ті, хто стикається з подібними правопорушеннями, можуть звертатися до правоохоронних органів чи правозахисних організацій.
«Як Уповноважений із захисту державної мови я наполягаю на тому, що лінгвоцид треба розглядати як один з основних елементів геноциду», — наголошує Кремінь.
suspilne.media
Прокоментуєте?
