За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України, а також Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики за участі видавців і Українського Інституту Книги відбулося обговорення особливостей організації роботи українських бібліотек під час війни.
Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомили у МКІП.
В обговоренні також узяли участь понад 50 представників бібліотек з усієї України.
Серед основних питань – радянські книги та книги російських видавництв. Над його вирішенням працюватиме спеціально створена Рада з питань розвитку бібліотечної сфери. Її співголовами стали Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики, та Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Голова підкомітету з питань інформаційної політики.
Зокрема, у межах роботи Ради будуть напрацьовані пропозиції та механізми вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв.
Від Української бібліотечної асоціації було озвучено такі позиції:
1. У розробленні правил вилучення російських видань із фондів бібліотек мають бути враховані всі типи бібліотек та всі типи видань. Враховано особливості публічних бібліотек та наукових, бібліотек із змінним фондом та депозитаріїв, потреби різних груп користувачів, негативний вплив видань на різну цільову аудиторію. До вилучення видань із фондів необхідно підходити виважено.
2. Видавцям необхідно розвивати електронне видавництво та бізнес-модель взаємодії з бібліотеками. Відповідно бібліотекам необхідно готуватися та використовувати в обслуговуванні електронні видання. У зв’язку з цим необхідно врегулювання нормативних документів, зокрема обліку електронних видань як частини бібліотечних фондів, обслуговування читачів та ін.
3. Більшість бібліотек в Україні використовують АБІС російського виробництва. Необхідно переходити на інші АБІС. Однак не можна витрачати ресурси на розроблення власного українського програмного забезпечення, оскільки на ринку є достатньо ПЗ, які можна застосувати. Зокрема АБІС з відкритим кодом Koha, яка підтримує міжнародні стандарти, яка має українську локалізацію та на яку в останні кілька років активно переходять українські бібліотеки.
Джерело: censor.net
Прокоментуєте?
