емоційний біль
триває 12 хвилин
усе решта – лише антураж
сказали експерти
відпускай… хай тече
по щоках ця пекуча сіль
а ще спробуй за ці
12 хвилин не вмерти
***
Як це не закінчиться, віриш, візьмемо квитки,
махнемо по світу шукати нових філософій,
спитаємо істин, робитимемо помилки,
і будем кохати й кохатися, стомлено-сонні.
Ми будем читати найкращі із кращих книжки,
міняти на інші. А хтось запитає: ви звідки?
Ми скажемо просто: із краю, де квіти й кики,
де править нерівність, а ми того розбрату свідки.
Повінчані вітром на схилах Алтайських висот,
Ріббоном напоєні, прощені Єрусалимом,
набачившись стільки небачених досі красот,
узявшись за руки повернемо на Україну.
Минемо рабівню, де мовчки від паю до паю,
працюють байдужі, хто був напівкроку до раю.
Подалі від інших збудуємо з друзями хату,
з вікна буде видно прадавні високі Карпати.
Збудуємо хату, і пізно казати, що скраю.
І все, що залишиться – просто безтямно кохати.
***
Збираєм шматочки неба в діряві свої кишені.
Ми версія міні-Космосу, стримана і проста.
Ми думали люди — люди, люди, а не мішені,
під обстрілом мовчки зараз рахуєм в умі до ста.
Рахуємо так і бачим, як пологом стелить вічність,
і дивні-предивні хмари лягають на нас і простір.
Промерзла тісна канава – для нас прикриття і постіль,
ліричності так замало, нам ближче тепер епічність.
І часу, на жаль, немає вже ні на одну молитву,
зосталось користуватись тільки одним інстинктом…
Спить сірий старезний кіт в руїнах свого будинку.
Чомусь йому так байдуже, хто з ким розв’язав цю битву.
***
Не треба безмежностей, мить – то вже ціле життя,
коли відчуваєш наповну, пускаєш крізь себе.
У баку залізному щастя знаходить сміттяр,
і світяться очі сліпого, що вимріяв небо
(ніколи не бачивши неба, та бачивши Бога):
за мить все раптово знаходить свої місця.
За мить просто ставиш себе на місце чужого,
і біль його в грудях пришвидшує серцебиття.
Для когось ця мить — це грань больового порога.
Не треба безмежностей… Часу немає. Є ти.
А може твій відлік почався до нашої ери?
І ми були свідками творчого злету Гомера?
Нам тисячі років…
але це не більше
за мить.
