“Українська літературна газета”, ч. 1 (357), січень 2024
- МОЛИТВА ВОЇНА
Молю тебе, Боже, не дай мені згинуть …
Не дай осоромити чесне ім’я,
Не дай мені, Господи, зброю покинуть,
Коли під чужинцями стогне земля!
Молю тебе, Боже, додай мені сили,
Щоб нам Перемогу здобути свою!
Щоб душі не рвали руїни й могили, –
Врятуй, захисти Україну мою!
… А кулі, як оси – ніде не сховатись,
Бо ворог лютує, не знати чого …
То дай мені, Боже, відваги набратись,
І вразити в серце убивцю свого!
Жорстокий і підлий – затям собі враже!
Тут Київська Русь народилась свята.
На наших просторах орда твоя ляже,
А вашу москву – проковтнуть болота!
… Молю тебе, Боже, скріпи нашу волю –
Нова Україна в боях постає.
Вона зупинила московську сваволю,
Дай сил боронити – творіння твоє!
Серпень 2023 року
- ЗАЛУНАЛИ ГРОМИ
Залунали громи, загриміло на сході та півночі,
Наче кара небесна за давній, непрощений гріх,
І посунули орди, ракетами й мінами сіючи,
По квітучій землі, що добром зустрічала усіх.
І сховалося сонце у небі, димами окутанім,
Оніміли птахи у сплюндрованих лихом гаях,
А орда скаженіла, руйнувала за волею путіна,
Устеляла до Київа власними трупами шлях.
Та кремлівські вожді запевняють, що лиш захищаються,
Що агресори – ми! І чекає на нас колима,
А криваву війну проти нас – визнавать не збираються,
Бо й народу такого, як ми – українці, нема!
А кому ж тоді світ аплодує за подвиги й доблесті,
Що спинили орду, відгукнулися жахом в кремлі?!
А «Калина червона» оспівує право на Вольності,
Як Молитва звучить і єднає людей на землі.
…Ще лунають громи і війна їх кровицею зрошує,
Не спішать повертатись додому в свій край журавлі.
Та весна порядкує, світанком ясним проголошує:
– Перемога вже близько… Готуйтесь стрічати її!
Березень 2023 року
- ТИ ПИЛЬНУЙ, УКРАЇНО
Україно моя –
Ми росли і пишались тобою.
Навіть в темні часи, коли сталінський вітер гуляв,
Чи за волі вождів ми зійшлися з нацизмом в двобої,
Чи тоді, коли атом безжально життя спопеляв.
Ти втрачала синів на спекотних дорогах Афгану,
Ще іскриться пекуча сльоза матерів, як роса.
І Небесної сотні пече незагоєна рана,
А їх праведні душі злетіли ключем в небеса.
Та надумали хани кремлівські народ наш «зітерти» –
Задушити Донбас, зруйнувати столицю твою.
І зустріли їх славні герої відважно та вперто,
Захищаючи Київ і рід наш, як душу свою.
Ми б’ємо москалів і втрачаємо наших героїв,
А весна вже крокує… і небо таке голубе!
Є загроза забути, що ворог проклятий накоїв,
Ти пильнуй, Україно – не дай одурити себе!
Українська земля –
Ти спливаєш сльозою і кров’ю…
Як тебе врятувать, відшукати від болю зілля?!
Та стоїш ти, як скеля – на вірі, відвазі й любові,
Обіймаючи світ, –
нездоланна Вкраїно моя!
29.03.2022
- ІДЕМО НА ВИ!
Як же швидко минули роки!
Відпливли, наче пісні забутої звуки…
Вже на небі у Господа молять батьки,
Щоб не знали біди – ні сини, ні онуки.
Ми їм дякуєм зранку і в пізню пору,
Світлі спогади давні у серці тримаєм,
Як вони нас навчали – свою дітвору
Шанувати свій край і любити навчаєм…
Та посунула з півночі чорна біда,
Не минула руїнами жодної хати,
Шаленіла від крові московська орда.
Щоб народ український у рабство загнати.
І звелися до бою вже наші сини, –
Святослава онуки, не їхня босота.
І промовили грізно: «Ідемо на ви!»
Та й погнали ординців… в московські болота.
Щоби рід український себе шанував,
При загрозі – вставав і долав супостата!
А того, хто боровся, хто поруч стояв, –
За багаті столи посадити, як брата…
Липень 2023 року
- А УКРАЇНА ЇМ – НЕ ДО СНАГИ
В далеку давнину спливала ніч осіння,
Широкий степ тихенько гомонів –
Багаті та безмежні володіння
Могутніх скіфів, воїнів-царів.
Цар Іданфірс – великий повелитель,
Отримав вість про перського царя,
Який надумав Скіфію скорити,
Щоб Персію поширить за моря.
– Зарвався Дарій! – мовив цар до себе, –
Оукраїна їм – не до снаги…
Як не скорити Степ і наше Небо, –
Сконають тут чужинці-вороги!
Збирайте військо все… та підготуйте зброю –
Дари й молитви – піднесіть Богам!
Ми будемо тоді ставать до бою,
Коли це буде – до звитяги нам!
… А військо Дарія уже повзло повсюду –
І піші, і комонні вояки.
Не полічить озброєного люду,
Що скрізь шукали здобич, як вовки!
Але легке, швидке на марші військо скіфів,
Жалило люто фланги та тили,
І знову, наче привиди із міфів,
За персами віддалено пливли.
Казився Дарій… знемагало військо,
Протест в його колонах наростав.
А скіфи гарцювали зовсім близько,
І Степ пекельним полум’ям палав…
… Спливає час, пройшли тисячоліття,
І той Дніпро, і ті ж старі степи, –
Та новий ворог знищує на сміття
Лікарні, школи, храми та мости.
І знову – щоб імперії плодились,
Де права б на життя не мав сусід, –
Російські імператори з’явились,
І прагнуть підкорити цілий світ.
Піднявсь народ і взяв у руки зброю, –
Старий і молодий до бою став.
Ударив шквал розгніваних героїв,
І ворога від Київа погнав.
– Зарвався путін! Є козацька сила,
То ж, Україна їм – не до снаги!
Нас мати українська народила,
Щоб не пройшли московські вороги.
На наших землях – вільний вітер віє,
Тут пишеться історія нова.
Їх трупом – наша армія засіє,
Навік сховає… сива ковила!
… Як і колись, лунає гуготіння,
Широкий степ у вибухах горить, –
То нове, героїчне покоління
Веде бої, щоб волю захистить.
А звіддаля, в задимленості темній,
Фортецями кургани майорять.
Там скіфи, руси, козаків резерви, –
До бою налаштовані стоять…
Серпень 2022 року
- ДОЩЕМ НАКРИЛО КИЇВ
В останній день весни – дощем накрило Київ,
То щедрий подарунок весняний,
А тихий, теплий дощ на землю густо сіяв –
І тупотів,
як коник вороний.
– Гей-гей, моя земля, чому засумувала,
Чому трава схилилась молода?
– Бо сонце напекло, а ніч росу сховала,
Та сили дасть –
твоя жива вода.
Посилився дощик, забігали кияни,
Яскраві парасолі нап’яли.
А Бог струсив хмарки у глечик полив’яний –
І древній Київ –
лагідно полив.
…А десь на Сході та на Півдні вили
Рашистські залпи ревищем вовків,
Там густо вкрили землю вирви, як могили,
Ховаючи своїх…
і чужаків.
В любові до свого – одвічна наша сила,
Яку успадкували від батьків.
Додай нам, Господи, ще стійкості у крила
І захисту –
для наших вояків.
Вже сходить світанкове сонце над гаями,
І променем торкається води.
Хай змиє дощ над нашими краями
Усі сліди –
московської орди!
Червень 2022 року
- ЗА УКРАЇНУ – ЯК ГЕРОЇ!
Ох, і доля випала вам, хлопці,
«Щедра» доля – Боже борони!,
Не броня на тілі, лиш сорочка,
Та армійські, зношені штани.
Перед вами – ворога колони,
Вся кремлівська, сатанинська рать.
І нема вже сил на оборону, –
Навіть, щоб окопи накопать.
Маємо одного джавеліна,
Нам би ще хоч парочку сюди…
Бий, синок, переднього з коліна,
Та благаю – тільки не схиби!
Командир стогнав… підсунув зброю,
Голову поранену схилив,
А юнак, з ментальністю героя,
Пострілом – переднього спинив!
Загула від вибухів колона,
Розповзлась під обстрілом гармат…
Опустивсь на землю оборонець –
Український молодий солдат.
Я зробив це… я не схибив, тату…
Але рана… вибач… завинив…
Командир кричав:
Живи, солдате!
Ти ворожий наступ зупинив.
Він підповз до юного героя,
По воронках, між осколків свист,
Зі словами:
Синку, – я з тобою! –
Юнаку поранення затис…
… Славу їх, замішану на крові, –
Не зітруть епохи та віки,
Бо за Україну – як герої!
Стали юнаки… і їх батьки…
Серпень 2022 року
- БАЛАДА ПРО КОХАННЯ
У небо вдарило грозою,
Земля покрилася вогнями,
А жінка вмилася сльозою
І впала перед образами…
А жінка – то шептала, то кричала,
За всіх жінок у Господа благала!
Щоб кулі судженого не дістали,
Щоб не влучали, щоб обминали…
Молитвою світанки зустрічала,
На всіх шляхах-стежинах виглядала,
Його страждання серцем відчувала –
Вона кохала, його чекала…
І вітром розігнало грози,
І світ очищеним проснувся,
І висохли жіночі сльози, –
Він повернувся… він повернувся!
А як вона з війни його чекала,
За воїнів у Господа благала!
Щоб кулі судженого не дістали,
Щоб не влучали, щоб обминали…
Молитвою світанки зустрічала,
На всіх шляхах-стежинах виглядала,
І біль, і рани серцем відчувала –
Вона кохала…його кохала!
… Вона кохала…
Він – повернувся…
Липень 2023 року
- НАШІ СПОГАДИ
Я спогади, як сни переглядаю,
Де оживають радощі й жалі…
Та з часом, я найкраще пам’ятаю –
Своє дитинство,
прожите в селі.
З дитинства – ми усі пішли по світу, –
І хлібороби й мудрі королі.
Бо ми були в дитинстві – просто діти,
Що бігали босоніж
по траві.А тато й мама ждали і раділи
Уже дорослим донькам і синам…
Їх душі тихо в небо відлетіли,
А заповіти…
залишили нам.
Ми всі колись, за Божим повелінням,
Відійдемо у зоряні світи,
Та вже росте майбутнє покоління,
Щоб честь і рідну землю
берегти…
Це нам сьогодні ворога долати,
Своїй Державі віддано служить!
А їх нехай благословляє мати, –
У вічній Україні…
мирно жить…
Липень 2023 року
- ДО ОЛТАРЯ
Як на сповідь поспішали ми,
Щоб зійти на кручу Кобзареву…
Щоб сказати: «Батьку, ми грудьми
Зупинили силу москалеву!»
Все ти бачиш, Батьку, крізь віки…
Де життя цвіло, – тепер руїни,
Московити хижо, як вовки,
Розпинають тіло України.
Маріуполь, Харків чи Ірпінь, –
Наша гордість і міста-окраси!
А тепер над ними смерті тінь…
Їх змели «защітнікі донбасса».
Там вони лягали, як снопи, –
Ми їх не косили, а топтали!
Їхнім трупом всіяли степи…
Та й самі, знекровлені… вмирали.
Впали хлопці, як весняний цвіт, –
Зійдуть молодими ясенами.
Їх сини продовжать батьків рід
Доньками й героями-синами.
…Прийдуть діти, як до Олтаря!
З шаною, що не підвладна часу,
Проспівають «Думи» Кобзаря,
Вклоняться… з Молитвою… Тарасу…
Травень 2023 року
- ТРИВОЖНА ОСІНЬ
Спливає осінь сивими туманами,
А жовтий лист опав і догорів.
Чорніє степ воронками, як ранами –
Німа жура у душах матерів!
І моляться щодня батьки до Господа,
Щоб миру дочекалася земля,
А ворог б’є з усіх систем, за розкладом,
Осколками засіює поля.
Стоять сини під градами, під бомбами,
Скривавлені, зчорнілі, як рілля.
Бо ворог тисне нелюдами-зомбами,
Усе живе навколо спопеля.
А чорний дим клубочиться між хмарами,
Серед степів і витоптаних нив,
Москва напала на Європу зграями, –
Чому ж ти, Світе, їх не зупинив?!
Злякався, зледащів чи звик до ситості?
Бо ви не знали путінських лабет!
Тоді живіть у жадібності й хитрості –
Нам Бог поможе їм зламать хребет!
…У Всесвіті – ми всі у вутлім човнику,
І Землю рідну – нам оберігать!
Щоб не дозволить москалю-безбожнику
Святу планету нашу… зруйнувать!
Листопад 2023 року
- ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ТАТКУ
Татові до Дня народження
Вітаємо, тату,
У день твій святковий!
Щоб сонце стрічав ти –
Веселий, здоровий!
Бо мусимо, тату,
Багато зробити, –
Я в школу, за парту,
Ти – нас боронити…
Хоч орків багато –
Ви стали до бою.
Люблю тебе, тату,
Пишаюсь тобою!
Хтось ходить до школи,
Хтось Київ будує,
Хтось сіє у полі…
Мій тато – воює.
Воюють герої,
– Питаєте – нащо?!
Бо татко мій – воїн!
А землю свою захищають –
найкращі!
Листопад 2023 року
- БОЖИЙ ПОДАРУНОК
Має душу наш народ,
Сонячну та ніжну.
Бо найвища з нагород –
Українська пісня!
Вранці голос подає
Пташечка маленька, –
Щось виспівує своє…
На слова Шевченка.
А коли впаде роса
У годину пізню –
Рідна мова не згаса,
А звучить – у пісні.
В небі зорі, як живі,
Весело моргають.
І хоралами в траві
Цвіркуни співають…
Рідна мова, як ріка,
Мудрості озерце.
Пісню ж, пише не рука,
А душа… і серце.
Наша мова виграє,
Щирістю проймає.
Пісня – віку додає,
Хто її співає.
Хай завжди лунає спів,
Шириться навколо!
То Господь благословив –
Нашу пісню й мову…
Серпень 2023 року
- РУСАЛКА
Вона виходила з води,
Немов чаклунка, чи русалка…
Вдивлявся місяць-молодик
Через легку, прозору хмарку.
Він приглядався до ріки,
А потім виплив нижче хмари,
За ним пробилися й зірки, –
Іскрилися та пустували.
Дрімала ніч поміж дерев,
Шумів вітрець між осокою,
А королева з королев –
Уже звелася над водою…
Чи сила чар, чи переляк,
Приспали враз і ліс, і луки,
Лиш пильний пугач, як козак,
Комусь здивовано пугукав.
Вона так прагла ніжних слів,
І ждала на кохання згубу…
Лиш юний місяць осмілів, –
Промінням палко приголубив…
А краплі падали з води,
На плечі, перса, стан дівочий.
І раптом голос молодий,
Почувся в пісні парубочій…Спливала нічка до кінця,
На сході обрій засвітило, –
То небо зблизило серця
І на любов благословило…
Грудень 2020 року
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.
