Кого треба знати із сучасних литовських письменників?

0
598

Сучасна литовська література не є terra incognita в Україні. У нас з’являлися переклади деяких знакових литовських прозових творів, а завдяки літературним фестивалям литовська поезія потрапляла до українського культурного поля. У цьому огляді ми зібрали найважливіших сучасних литовських авторів, яких варто знати.

Литовські прозаїки

Крістіна Сабаляускайте (Kristina Sabaliauskaitė)

(1974)

Сабаляускайте народилася у Вільнюсі, а з 2002 р. мешкає в Лондоні. Письменниця дебютувала у 2008 році історичним романом «Silva Rerum», який пізніше виріс до тетралогії та став однією з найважливіших литовських книжок. Це книжка про життя шляхетської родини Нарвойшів у 1659–1667 рр., в час після Шведського потопу. Інша книжка авторки – дилогія «Імператриця Петра» – роман про дружину Петра I, литовку Марту Гелену Сковронську. Роман розгортається в останню добу життя імператриці, розповідає її історію й торкається питання культурного зіткнення між Заходом і Сходом.

Ундіне Радзевічюте (Undinė Radzevičiūtė)

(1967)

Радзевічюте закінчила Вільнюську художню академію, де вивчала історію, теорію і критику мистецтва. Впродовж 10 років вона працювала креативною директоркою міжнародних рекламних агенцій. Публікувати прозу почала у 2003 р. А у 2015 році стала лауреаткою Літературної премії Європейського Союзу за свою четверту книгу, роман «Риби й дракони» («Žuvys ir drakonai»). На сьогодні цей роман є її найбільшим і найкращим твором. В книзі поєдналися дві сюжетні лінії: одна розгортається в Китаї 18 ст. й описує тамтешнє життя художника-єзуїта, а інша змальовує три покоління жінок, які живуть у китайському кварталі Вільнюса.

Валдас Папієвіс (Valdas Papievis)

(1962)

У 1985 році Валдас Папієвіс закінчив Вільнюський університет за спеціальністю «Литовська література». У 1990-1992 роках був радником Даріуса Куоліса, міністра культури Литовської Республіки, а з 1992 року живе в Парижі. Критика розрізняє два періоди в його творчості письменника – литовський і паризький. До литовського періоду належить його робота над виданням незалежного культурологічного журналу «Sietynas», до якого письменник долучився в 1988-1990 рр. та публікація перших двох книжок. Цей період належить до екзистенціалістського руху в литовській літературі 1970-1980-х рр. Після переїзду в Париж Папієвіс працював на радіо й телебаченні, виконуючи роль посередника між литовською й французькою культурою. На сьогодні він є автором 8 прозових книжок, з-поміж яких особливе місце належить роману «Іти» («Eiti»). Литовський ПЕН включив цей роман до переліку книжок десятиліття (2005–2014).

Альвідас Шляпікас (Alvydas Šlepikas)

(1966)

Альвідас Шляпікас – багатогранний автор, який є не лише прозаїком, а й поетом, драматургом, актором, сценаристом і режисером. Він є членом Литовського ПЕНу та Спілки письменників Литви.
Його роман «Моє ім’я – Маріте» («Mano vardas – Marytė») – про переміщених осіб часів Другої світової та про важкі повоєнні роки – став одним з найчитаніших романів 2012 року в Литві та витримав шість перевидань. Також це одна з найбільш перекладених сучасних литовських книжок.

Рімантас Кміта (Rimantas Kmita)

(1977)

Римантас Кміта народився в Шауляї. Він навчався в Клайпедському університеті, де здобув ступінь PhD з літературознавства, деякий час викладав в Клайпедському та Вільнюському університетах, видав 3 збірки віршів і був знаний як літературний критик. Сьогодні Кміта відомий передовсім як автор книжки «Хроніки Південного» («Pietinia kronikas»). Це роман-виховання, написаний шауляйським діалектом, про підлітка з провінційного міста, який виростає в 90-ті. У 2017 роман став литовською Книгою року.

Ґедра Радвілавічюте (Giedra Radvilavičiūtė)

(1960)

Письменницька кар’єра Радвілавічюте почалася наприкінці 1990-х після викладання літератури в школі та дослідницької роботи в США. Авторка почала публікувати есеї в культурній пресі й фактично стала матір’ю литовського есею. Її друга збірка есеїв «Цього вечора я буду спати біля стіни» («Šiąnakt aš miegosiu prie sienos») увійшла до короткого списку Книги року у 2011 та здобула Літературну премію Європейського Союзу у 2012. Це напівавтобіографічні тексти, центральною темою яких є самотність і жіночий досвід.

Сігітас Парульскіс (Sigitas Parulskis)

(1965)

Сігітас Парульскіс дебютував в літературі як поет, згодом переключившись на прозу й драматургію. Він написав низку п’єс і співпрацював з театральним режисером Оскарасом Коршуновасом. Письменник працював у різних газетах, зокрема у найвідомішій щоденній газеті Литви «Lietuvos Rytas» і культурному журналі «Šiaurės Atėnai». У своїх книжках Парульскіс звертається до теми наслідків панування радянської влади в Литві. Критика називає роман Парульскіса «Три секунди до раю» («Trys sekundės dangaus») культовою. А у 2021 до фіналістів премії «Angelus» потрапив його роман «Темрява та партнери» («Tamsa ir partneriai»).

Литовські поети

Антанас А. Йонінас (Antanas A. Jonynas)

(1953)

Антанас А. Йонінас дебютував у 1977 році й був найвизначнішою постаттю литовської літературної сцени 1970-1980-х рр. Є автором 20 поетичних книжок. Літературознавці асоціюють творчість поета з хіпі, блюзом і поезією Бітників. Йому притаманне особливе поєднання іронії й меланхолії. Окрім поезії, Йонінас займається перекладом, і особливу роль в його доробку посідає переклад «Фауста» Ґете.

Дональдас Кайокас (Donaldas Kajokas)

(1953)

За свою цікавість до Сходу та використання східних поетичних форм Кайокаса інколи називають «старим китайським поетом». Поет відомий насамперед своєю роботою редактора в тижневику «Nemunas», важливого видання міста Каунас, де він працював понад 20 років. Збірка віршів раннього періоду «Медитації» (Meditacijos»), 1999 принесла йому Національну премію Литви за досягнення в культурі та мистецтві. А його книжку «Для глухого віслюка» («Kurčiam asiliukui») стала однією з поетичних книжок десятиліття за версією литовського ПЕН. Окрім поезії, Кайокас також пише прозу й есеїстику.

Дайва Чепаускайте (Daiva Čepauskaitė)

(1967)

Дайва Чепаускайте – поетка й драматургиня, яка з 1990 року працює на постійній основі акторкою Каунаського камерного театру. Чепаускайте видала 4 збірки віршів і стала головною лауреаткою щорічного фестивалю «Поетична весна» 2005 року. Театральність позначилася на поетичній творчості авторки, а критики інколи описують її вірші як мінідрами, наголошуючи на драматичних елементах, які містить ця поезія. Остання збірка віршів Чепаускайте – «Страшно красиві вірші» («Baisiai Gražūs Eilėraščiai») 2017 р. стирає межі між дитячою й серйозною дорослою поезією.

Гедре Казлаускайте (Giedrė Kazlauskaitė)

(1980)

Казлаускайте відома читачам не лише як поетка, а і як критикиня та есеїстка. Її збірка «Meninos» потрапила до короткого списку литовської Книги року у 2014 р. А збірка «Singerstraum» 2016 р. була відзначена премією Спілки письменників Литви та визнана найкреативнішою книгою року. Важливою для віршів Казлаускайте є теми пошуку Бога. Зокрема третя книжка авторки – «Postilės» – це своєрідний поетичний коментар до Євангелій, який Казлаускайте написала у співпраці зі священником Юліусом Саснаускасом.

Марюс Бурокас (Marius Burokas)

(1977)

Марюс Бурокас є головним редактором англомовного онлайн-журналу литовської літератури «Vilnius Review». Переклав багатьох англомовних поетів литовською, зокрема Волта Вітмена, Аллена Гінзберга, Чарльза Буковські. Бурокас дебютував у 1999 році зі збіркою віршів «Ідеограми» («Ideogramos»). Його третя книга, «Я навчився не бути» («Išmokau nebūti») здобула Літературну премію ім. Антанаса Мішкініса. Четверта збірка «Вагома присутність» («Svaraus buvimo») була відзначена премією Майроніса як найкраща поетична книга.

Римвідас Станкявічюс (Rimvydas Stankevičius)

(1973)

Станкявічюс є поетом, есеїстом і автором пісень. Він здобув ступінь магістра з литовської літератури у Вільнюському університеті. Поет дебютував збіркою «Око» («Akis») у 1996 році. Відтоді він опублікував вісім поетичних збірок, серію оповідань, дві збірки есеїв та римовану казку для дітей. У 2002 році разом з композитором Рокасом Радзевічюсом Станкявічюс створив рок-оперу «Юрате і Каститіс» («Jūratė ir Kastytis»). Найвідомішим твором Станкявічюса є його поетична трилогія: «Я ламаю печать» («Laužiu antspaudą»), «Найпростіші заклинання» («Patys paprasčiausi burtažodžiai») та «Зв’язок зі штабом» «Ryšys su vadaviete».

Гітіс Норвілас (Gytis Norvilas)

(1976)

Гітіс Норвілас вивчав теорію історії та історію культури у Вільнюському університеті. Почав публікуватися в 1997 р. Його книгу «Зони розряду» («Išlydžių zonos») відзначив Інститут литовської літератури та фольклору як найкреативніший твір 2012 року. Творчість Норвіласа пов’язана з сюрреалізмом, поетичним авангардом і поставангардом. Відповідно до поглядів письменника, поезія має бути провокаційною, незручною й приголомшливою. Свої поезії Норвілас часто ілюструє власноруч зробленими малюнками. Тривалий час поет був головним редактором культурологічного журналу «Literatūra ir menas». Він є одним із найвидатніших голосів у світі сучасної поезії та лауреатом багатьох премій.

Литовські дитячі письменники

Юрґа Віле (Jurga Vilė)

(1977)

Юрґа Віле народилася у Вільнюсі. Вона вивчала французьку філологію у Вільнюському університеті, а потім вирушила вивчати кінознавство та аудіовізуальні медіа до Парижа. Її найвідомішою книжкою є «Сибірські хайку» – графічний роман, створений у співпраці з ілюстраторкою Ліною Ітаґакі. Книжка розповідає про депортацію литовців до Сибіру, і народилася вона зі спогадів батька й бабусі авторки.

Кястутіс Каспаравічюс (Kęstutis Kasparavičius)

(1954)

Каспаравічюс вивчав дизайн у Вільнюській художній академії й довгий час працював книжковим ілюстратором. Він здобув численні міжнародні нагороди в цій галузі, серед яких «Ілюстратор року» на Болонському книжковому ярмарку в 1993 році. Як автор він дебютував у 2003 році. Що цікаво, перша книжка Каспаравічюса з’явилася не в литовському, а в китайському видавництві, з яким він співпрацював як ілюстратор. Відтоді письменник поступово припинив ілюструвати інших авторів і зосередився на власних книжках. На сьогодні він є автором приблизно 50 книжок і одним з найулюбленіших дитячих письменників Литви.

Ліна Жутауте (Lina Žutautė)

(1973)

Ліна Жутауте є однією з найбільш комерційно успішних письменниць Литви. Спершу вона була ілюстраторкою й працювала з литовськими й закордонними авторами. Письменницький дебют Жутауте припадає на 2010 рік. Її перу належить популярна серія книжок про пустотливу дівчинку Кіку-Міку. Видання про Кіку-Міку було відзначено IBBY як найкращу книжку для юних читачів, а її книжку «Фердинанд і Пух» було внесено до почесного списку IBBY у 2014 році.

Ілона Ежерініте (Ilona Ežerinytė)

(1964)

Ілона Ежерініте дебютувала в дитячій літературі, коли їй було п’ятдесят років. Раніше вона вивчала литовську мову та літературу й багато років викладала в державних і приватних школах. Ежерініте дебютувала короткими казками, а зараз пише переважно підліткові книжки з присмаком магічного реалізму. Книжки авторки двічі ставали «Книгою року» – «Зустрічаючи Ід» («Sutikti Eidą») у 2016 та «Клуб плачу» («Verksnių klubas») у 2018.

Котрина Зіле (Kotryna Zylė)

(1986)

Котрина Зіле є професійною графічною дизайнеркою. Під час навчання вона зацікавилася литовською міфологією, яка стала основною темою її книжок. Зіле дебютувала як дитяча письменниця у 2014 році книжкою «Маленький велетень» («Milžinas mažylis»), яку авторка сама ж проілюструвала, а за кілька років вона написала підлітковий містичний роман «Поміняні» («Sukeistas»). Сьогодні Зіле є авторкою 6 книжок, половина з яких потрапила до престижного міжнародного каталогу «Білі круки».

Тетяна Петренко

chytomo.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я