«Людині із шовку і сталі» – так свого часу Євген Маланюк назвав Андрія Мельника, суспільно-політичного військового діяча, який боровся за незалежний поступ своєї держави. 20 лютого (до 95-річчя створення ОУН) на Львівщині відбулася Друга всеукраїнська науково-практична конференція «Андрій Мельник та його доба».
Співорганізатори конференції: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України; Національний музей історії України; Національна спілка письменників України; Трускавецька міська громадська організація «Рада старійшин»; Трускавецький готельно-курортний комплекс «Карпати».
Спочатку учасники відвідали село, де народився військовий діяч (Воля Якубова Дрогобицького району), поклали квіти до пам’ятника Андрію Мельнику, могил його батьків, відвідали недавно створений музей-садибу в хаті родичів Мельника. Родинне гніздо батьків А. Мельника за радянських часів було зрівняне із землею. Сьогодні про нього нагадує криниця, відроджена меценатом Л. Грицаком, та пам’ятний камінь на місці, де стояла хата.
На конференції, яка пройшла в Трускавці, вчені, краєзнавці, письменники з Києва, Львова, Дрогобича, Трускавця поділилися результатами нових досліджень та розвідок про національно-визвольний рух українців, роль у ньому полковника Андрія Мельника. Було передано для експозиції музею-садиби А. Мельника унікальні експонати.
Лев Грицак, Олександр Кучерук, Микола Гриценко
Біля трибуни Микола Посівнич
З доповідями виступили: Валентина Піскун – докторка історичних наук; Юрій Черченко – кандидат історичних наук (Київський Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України); Наталія Кузіна – кандидатка історичних наук (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); Богдан Червак – громадський і політичний діяч, голова ОУН; Олександр Кучерук – завідувач відділу Національного музею історії України; Микола Посівнич – кандидат історичних наук (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України); Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України; Микола Гриценко – письменник, випусковий редактор «Грінченко-інформ» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; Олександр Скрипник – дослідник історії спецслужб; Богдан Лазорак, кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі»; Іван Хома – кандидат історичних наук (Національний університет «Львівська політехніка»); Іван Скибак – краєзнавець (м. Трускавець); Лев Грицак, фундатор створення музею А. Мельника в с. Воля Якубова (м. Трускавець), ініціатор проведення зборів науковців.
Лев Грицак у Музеї Андрія Мельника у Волі Якубовій
Відбулися он-лайн включення виступаючих із США та Люксембургу. Учасники конференції ухвалили резолюцію, якою, зокрема, передбачено: проведення заходів на базі новоствореного музею Андрія Мельника в селі Воля Якубова для школярів, студентів, воїнів, які проходять реабілітацію в лікувальних закладах Трускавця; реорганізацію Всеукраїнського фестивалю історичної пісні та поезії «Шабелина» на час війни, надавши йому смислового, патріотично-виховного волонтерського заходу, спрямованого на збір коштів для підтримки українських воїнів, які проходять реабілітацію в Трускавці.
Михайло Сидоржевський біля могили батьків Андрія Мельника у Волі Якубовій
Підтримано ідею оголошення конкурсу наукових робіт серед молодих істориків (аспіранти, докторанти, магістеріум, бакалаврат) запропонувавши для дослідження три маловивчені теми, пов’язані з життям та діяльністю Андрія Мельника. Вирішено випустити Збірник виступів учасників Другої науково-практичної конференції за прикладом Першої конференції, проведеної в 2019 році.
Мешканці Волі Якубової біля Меморіалу Андрію Мельнику в їхньому селі
Микола Кравців, світлини
