Марія Морозенко. Свічка

0
240

Я — свічка. Я — тонесенька свіча.
Вогонь мій — це твоя любов, коханий.
Як полум’я в закоханих очах.
Як відблиск сонця в мареві туману.

Студений вітер холодом розмов
Згасити хоче пломінь мрій гарячих.
А я крізь біль палаю знову й знов.
Та знаєш ти, безслізно часом плачу.

Хоч ця сльоза жалюча і палка.
Стікає віск, немовби жаль осінній.
І завмирають краплі на руках,
Як згаслі дні у тихім голосінні.

Та щоб вогонь кохання не зачах,
Не варто пломінь спопелять журбою.
Я — свічка. Я — запалена свіча.
Живу, палаю нашою любов‘ю.

Джерело: facebook.com/morozenko.mariya




Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я