Коли розвіються дими,
Настане тиша і прозорість –
У росіян проснеться совість
Посеред їхньої тюрми.
Та совість гризтиме, як пес,
І не даватиме спокою
Допоки гримотіння бою
Відлунюватиме з небес.
Допоки зранена земля,
Пропахла кров’ю і залізом,
У їхні душі не залізе
Й пектиме пеклом звідтіля.
Коли закінчиться війна,
Проступить світло і прозріння,
Але не буде їм спасіння –
Лиш кара, люта й мовчазна!
27.03.2022
Прокоментуєте?
