3 квітня – знаковий день для нашої культури, адже саме сьогодні народився класик української літератури, видатний громадський діяч, справжній Герой України Олесь Терентійович Гончар. Уже 25-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників у день народження патрона Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996-го німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України.
Премія традиційно присуджується за номінаціями: «Роман», «Мала проза» (цикл оповідань, новел), «Поезія», «Публіцистика», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара». На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Попри воєнну агресію, журі, до якого входять відомі письменники, науковці й культурні діячі Тетяна Куштевська, Наталія Бьорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, на чолі з Дмитром Чистяком, уважно розглянуло всі надіслані рукописи та прийняло одностайне рішення з відзначення найталановитіших, на їхню думку.
У номінації «Роман» перемогу здобув твір «Вітя німець, або інструкція з ремонту корпусів» Ігоря Дорошенка.
У номінації «Мала проза» відзначено збірку оповідань і новел Микити Григорова.
У номінації «Поезія» нагороду виборов рукопис збірки «Паперовий хлопчик» Віталія Білозіра.
У решті номінацій журі вирішило премії цього року не присуджувати. З огляду на воєнний стан церемонію нагородження відкладено, тож про її формат повідомимо окремо.
Щиро вітаємо нових лауреатів-гончарівців і віримо, що їхні імена не загубляться в сучасній українській літературі, продовжуючи шляхи видатних Майстрів, серед яких – і рідна багатьом-багатьом творча спадщина Олеся Терентійовича Гончара…
Оргкомітет Премії
Прокоментуєте?
