Олександр Букатюк. ДШВІРШІ:

0

“Українська літературна газета”, ч. (359), березень 2024

Олександр Букатюк, якого ми знаємо як неординарного поета, поета-експериментатора, сьогодні, започаткувавши цикл «Одно­слів’я», став ще й дослідником слова. Він бере одне якесь із тисячі слів, скажімо «Любов» (сьогодні – «Слово») і носить його в душі, хоч тут радше сказати виношує. Як жінка – дитину. Приміряє до нього все можливе і неможливе, солодке й гірке, гаряче й холодне, земне і небесне, щоби добути з нього, як це роблять фармацевти з коренем жень-шеня, всю його живу і животворящу силу на користь людській душі. Букатюк талановитий поет, здатний у двох-трьох рядках (а то й в одному слові) вмістити як мікро- так і макрокосмос. Усі його вірші та верлібри лаконічні. Деякі дуже несподівані, філософічні, деякі скидаються на наших воїнів-кіборгів. Та й сам Олександр сьогодні – солдат. Боронить Україну, її історію, культуру, мову не тільки Словом, а й зброєю. Його слово напрочуд шляхетне і гідне нашої поваги. З назви добірки, з її перших трьох літер можна зрозуміти, в якому пеклі випікаються і випікатимуться його вірші…Тож помолімося за наших поетів і захисників: Господи, збережи наш золотий генофонд для відродження з попелу України. Дай нам Перемогу раз і назавжди, розвали якнайшвидше цю імперію зла під назвою Росія. Встанови мир в Україні і на всій планеті. Амінь.      

Раїса Харитонова

:

я не зі сталі – зі СЛОВА

МИ – о:зброє:на до зубів

МОВА

:

все зі СЛОВА  все в ньому

тож яких іще слів

та все ж

намагатися говорити про те

чого не виговорити

як намагатися жити попри смерть

в ньому стільки життя

не напитися

в ньому скільки чуття

не насититись

в ньому все і нічого немає без нього

і нічого я не сказав

все проМОВИло СЛОВО

:

не калинова не бар-

вінкова

з мого горла із судомами

виверлібруєшся ти кривава

з окопною землею упереміш

:

двокрапки – накладені шви

на рани криваві СЛОВА

котре виносила в лоні Мати

Мова

:

одним СЛОВОМ  написана Книга

створений світ

СЛОВО з тобою в тобі

і коли вже померла навіть надія

СЛОВО живе і діє

:

вбиті слова

з тих що зостались пишу

все менше живих

котрими напишу те

для чого замало слів

всіх на світі

СЛОВО

як підібрати слово

чорне море червоне

море життя мертве

як говорити коли мова німіє

над вбитим сонцем

небо рве серце

над вбитим сонцем

соняшник сиротою

як підібрати СЛОВО

на полі де чорні діри

і вибухають зорі

немає сходу і заходу

є одна суцільна могила

ночі немає – земля

зависла в повітрі

СЛОВО було спочатку

тепер все у НЬОМУ

з НЬОГО все починається

не підібрати ЙОГО

СЛОВО мене підбирає

:

не прикласти СЛОВО до рани

воно й саме суцільна рана

не воскресити те що не вмирає

навіть в могилі

:

СЛОВО

яким можна освідчитись

СЛОВО

я:ким треба озброїтись

СЛОВО що сил додає

СЛОВО яке було буде і є

СЛОВО за яке життя віддають

СЛОВО яким живуть

СЛОВО яке більше ніж слово

СЛОВО яке одне

СЛОВО якого багато

СЛОВО якого замало

СЛОВО яке спрагу тамує

більш від води

СЛОВО яким дихати хочеться

мовчати й молитись

СЛОВО не дає серцю роз-

битись

:

хоч слова існують та замовкнуть

залишиться СЛОВО ОДНЕ

котре виражається дією

:

сонце в темно-зеленім

голосом із-під землі

калібром світла рече

СЛОВО ОДНЕ

не мертвим

живим і ненародженим

:світло для світу:

штучне світло шукає ви:ми:кача…

хто вимкне сирену всередині нас

(знаки питання стали зброєю

самознищення)

в мене нічого немає в мене є все

Світло Живе Ословлене

що й мене засвічує в темряві

:

немає жив:ого місця

лише ось це

:словодія:

хто там у серці землі?

з кількох століть ті

завдяки кому світ цей

на світі стоїть

:

земля – бліндаж

обрій – окоп

чути слова з-під землі

:

СЛОВО – донор крові

яка тече в тих хто любить

:

не називаю всує СЛОВА

його у голос зодягніть

ця мова нині бліндажова

її з окопів чує світ

:

можна без слів обійтися

та не без СЛОВА

:

смерть цього СЛОВА боїться

з ним навіть вбите живе

:

попри темряву непроглядну

попри без:сен:совість слів

світить гріє не дає зневіритись

СЛОВО яке є

й стирає з лиця землі

усі «не можливо»

:

скільки б його не вбивали

СЛОВО живе

хоч нескінченно

кров проливає свою

найБІЛЬше з серця

:

не знає як не любити

проте не любить байдужості

СЛОВО

:

СЛОВО множить себе

проте залишається одним єдиним

тільки несказанно ближчим до тебе

:

в найзапеклішім місці пекла

де лиш смерть

почувається  як удома

і не чутно ні слова

ніхто не проникне крізь стіну вогню

лише СЛОВО що своїх не кидає

живими чи ще живішими

:

СЛОВО хочуть

вирвати із грудей

зась

:

Двосічний Меч  Наріжний Камінь

Дорога  Істина  Життя

із  Ним і в Ньому –

в храмів храмі

тут вічне кровопролиття

:

демони б’ють ракетами

пекло на землю рветься

б’ється у грудях СЛОВО

зі змієм архангел б’ється

битва за рай-край

мир/перемога важко дається

:

у морі слів котрі пустеля

одне лиш СЛОВО – джерело

воно вогонь в якім нутро

твоє не тільки не згорає

плід дає

:

земля окопів і синкопів

і бліндажів і вітражів

як золоте руно Європи

і пекло з раєм на межі

:

тут бути добрим – стати добривом

вже не чорнозем – злотозем

:запах війни:

пропахлий кров’ю землею потом

малий безневинний блокнотик

:земля:

щоб любити її

треба як мінімум

роками садити в неї своє серце

а радше викопувати в ній

окопи і бліндажі

максимум – посадити себе у її ґрунт

щоби зійшло майбутнє

так і з поезією

:день народження:

сВої 39 зустрічаю в землі

слава Богу живий

у бліндажі

:

все змішане з землею

все в землі

земля під земля над земля між

під землею живуть

живі і мертві

ненароджені під землею

небо сонце птахи

і ті що з землі і – в землю

:в бліндажі:

земля нас виношує в лоні

щоб народити з себе чи в себе

ми її щастя надія її біль і агонія

:

поезія як і війна

продовжує тривати

й після закінчення

в тих у кого всередині

вирва від великого вибуху

:збитий ритм:

там де готують на смерть

і помирати з гідністю

вітер холодний дме

мовби із потойбічності

там де готують живих

більше ніж раз не вмирати

Господи благослови

кола пекельні здолати

:

кульТУРа  мистецтво

літеРАТ(Ь)ура –

підрозділи ЗСУ

пишу. воюю. живу.

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я