У Києві переможниці премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі журналістики Людмилі Житній вручили диплом лауреата.
Як повідомляє кореспондент «Укрінформу», на церемонії, що відбулася в Музеї шістдесятництва, йшлося про унікальність самої премії, а також книги «Чорнобиль — очима жінок (Інтерв’ю з атомною катастрофою)», за яку авторка була удостоєна звання лауреата 2021 року.
“Ця премія носить ім’я унікальної людини в українській історії. Однією з рис характеру В’ячеслава Максимовича Чорновола була одержимість — у хорошому розумінні цього слова. Він не був одержимий грошима, владою, славою, але він був одержимий українською справою. Він жив Україною і ніколи не йшов на якісь компроміси, від яких могла постраждати Україна. Тому планка премії дуже висока і кожен митець, який претендує на цю премію, усвідомлює це”, — підкреслив на врученні перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.
Він зазначив, що цього року точилася дуже гостра дискусія щодо того, кому вручати премію, оскільки були твори не менш достойні.
“Проте її отримала Людмила Житня, і книжка, яка цього разу перемогла, відповідає духу постаті Чорновола. Це гостра публіцистика про Чорнобильську трагедію очима жінок, інтерв’ю, спогади про ці події. Крізь призму цієї трагедії ми бачимо трагедію України. Але це книжка, яка все-таки несе оптимізм, вона показує, що нація, яка перемогла Чорнобиль, — це невмируща нація. Це ключова ідея книжки, тому коли членам Комітету премії довелося голосувати, більшість проголосувала за це, усвідомлюючи, що саме ця книжка відповідає духові В’ячеслава Чорновола”, — сказав Червак.
Як зауважив член Комітету премії, громадський діяч, син В’ячеслава Чорновола Тарас Чорновіл, «ми повинні пам’ятати, що Чорнобиль не лише розхитав нас генетично, завдав неймовірного удару по Україні, а й розхитав монолітну радянську систему, яка б, без сумніву, пережила Горбачова і “перестройку”».
“Чорнобиль пробудив у людях не просто жах і тривогу від того, що відбулося, а й відчуття внутрішнього спротиву системі, яка довела до цього. І тому важливо про Чорнобиль пам’ятати з дуже різних іпостасей, зокрема, що це неочікуваний трагічний, але шанс, який можна було використати для того, щоб та жахлива система, яка довела до Чорнобиля, похитнулася. І вона тріснула — на жаль, не скрізь і не в усьому, але вона розвалилася”, — наголосив Чорновіл.
Він додав, що ця книга дуже відрізняється від більшості речей, які писали про Чорнобиль і зводяться до двох напрямків — один дуже “совковий”, пострадянський, а другий — чесний, але обмежений екологічним сприйняттям явища.
“Книга пані Людмили “Чорнобиль — очима жінок” не є енциклопедією про Чорнобиль, але відображає поглядом жінок Чорнобиль в різних іпостасях. І тому ця книга дістала перевагу під час засідання Комітету. Я думаю, що це є знакове видання і про нього треба говорити, його треба читати”, — сказав Чорновіл.
Член Комітету премії, член НСЖУ та НСПУ Григорій Кримчук додав, що авторка є лікаркою високої кваліфікації, яка лікувала чорнобильських жінок, інтерв’ю з якими містить книга.
“При цьому глибокому проникненні в жіночі долі до катастрофи, під час її і після Людмила мала можливість сказати своє слово від імені всіх жінок — це вперше. Від усіх жінок України вона вперше сказала, і книга її “Інтерв’ю з атомною катастрофою” — це теж уперше, бо сама катастрофа говорить через цих людей, її учасників; через документи, які приймалися до катастрофи — і спричинили її, — під час і після неї; через цитовані уривки із ЗМІ — і вони виступають як живі, реальні особи. І вперше подана ідея, що ми не тільки жертви, а й переможці”, — зазначив Кримчук.
Сама лауреатка зауважила, що книга прозвучала цьогоріч, коли збігло 35 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС. “З нами дійсно устами жінок, їх зболеним серцем говорить трагедія того квітневого дня — 26 квітня 1986 року. Хто, як не жінка, скаже правду. І вона скаже це так, як ніхто інший… 35 років поспіль вони пам’ятають 26 квітня як сьогодні, не кожну годину, а навіть хвилину. Ця пам’ять залишиться з нами і залишиться для майбутніх поколінь. Я побудувала цю книгу так, щоб навіть якщо людина нічого не знає про Чорнобильську катастрофу, зрозуміла все”, — сказала Житня.
Публіцистична книга «Чорнобиль — очима жінок (Інтерв’ю з атомною катастрофою)» вийшла друком у видавництві «Стелла-Гранд» у 2020 році. В ній зібрано 150 інтерв’ю учасниць тих подій. Видання містить унікальні світлини, проілюстроване фотографіями із приватних архівів чорнобильців.
Людмила Житня – письменниця, член НСПУ, лауреат мистецько-літературної премії Олександра Білаша, за фахом лікар-гінеколог, працює в Міському центрі радіаційного захисту населення. Є авторкою кількох прозових та публіцистичних книг. «Чорнобиль — очима жінок» писалася протягом трьох десятиріч. Книга виникла на основі спілкування із жінками-ліквідаторками та евакуйованими, які є живими свідками атомної катастрофи.
Прокоментуєте?
