Сьогодні, в цей жалобний для України День, коли на нашій благодатній землі точиться жахлива війна, розв’язана фашистським путінським режимом, ми світлою скорботною молитвою вшановуємо пам’ять усіх жертв Голодомору 1932 – 1933 років, усіх українців, невинно убієнних злочинним російсько-комуністичним режимом.
Голодомор став гірким символом пекельної спроби знищення України й українців нашим споконвічним лютим ворогом – росією.
Жах Голодомору навік закарбувався в генетичній пам’яті української нації. У найпотаємніших закутках людських сердець і душ українців ятриться біль від пережитих звірств, здійснених злочинною російсько-комуністичною владою.
Злочини голодоморів на території України не мають і не матимуть термінів давності. За кожне безневинно забране українське життя має бути відплата!
Щира подяка всім країнам вільного світу, які визнали Голодомор геноцидом української нації. Це дуже важливо для нас усіх, бо дає зрозуміти нашому споконвічному ворогу – росії, що Україна у цій звитяжній борні за свою свободу і незалежність не самотня, а має потужну і матеріальну, і духовну підтримку від багатьох держав і народів світу!
Майже століття тому росія знищила мільйони українських життів. Те ж саме вона чинить і тепер. Перетворивши благодатні землі півдня України, де колись колосились буйні українські хліби, на суцільні могильники й мінні поля, росія намагається позбавити Україну її продовольства, посіяти паніку й недовіру до влади, розсварити нас для того, щоб знищити! Руйнація українських чорноморських портів, складів із гуманітарною допомогою, наданою Україні дружніми державами, бомбування українських зерносховищ, знищення логістики, за допомогою якої Україна як житниця всієї Європи постачала свою сільськогосподарську продукцію у всі куточки світу, – свідоме продовження росіянами геноциду української нації.
Але ми, українці, – є і залишаємося непереможними! Бо в наших жилах струмить кров наших славетних пращурів, які ніколи не корились москалям і неодноразово перемагали їх на полях битв!
Убиваючи голодом українське тіло, росія, як не намагалась, але так і не змогла вбити української душі! І саме це нас усіх єднає і гуртує для нашої загальної Перемоги над заклятим російським ворогом!
Нині Україна, за підтримки зарубіжних партнерів, стала потужним незборимим щитом між темрявою і світлом, між смертю й життям. Вона стала захистом усієї Європи і запорукою миру й свободи в майбутньому.
Наші серця завжди берегтимуть пам’ять про всіх замордованих голодоморами й війнами українців, бо це наша драматична історія, історія нашої звитяжної визвольної борні.
У цей болісний для всіх нас День схилімо чола в скорботі за тими, хто поліг і від російського голоду, і від російської зброї.
Запалімо свічки, щоб їхній незгасний вогонь живив і ятрив ватру наших сердець і нашої пам’яті, бо ми є продовженням наших мужніх нездоланних пращурів, славне й звитяжне діло яких нам усім судилося довести до кінця. Бо ми – незборимі, бо ми – європейська нація, зі своєю ідентичністю, мовою, культурою, і ми на своїй, Богом даній нам землі, і захищатимемо її, поки стане нам сили, і ми переможемо!
Слава Україні!
Секретаріат НСПУ
Прокоментуєте?
