Це станеться – закінчиться війна,
І лютий ворог щезне, мов примара…
І буде тиша – ніжна, осяйна, –
Пречисті зорі гоїтимуть рани.
Обіймемося – є на світі ми, –
Зметем орду, відправимо до пекла…
І, попри все, залишимось людьми,
Яким у рабському ярмі – нестерпно!
Ця дівчинка – свята, і лик її – суворий;
Та зболена душа всміхається мені…
На проклятій війні не виживають зорі,
А вічно молоді лиш люди на війні.
Помолимось за всіх захисників –
Хай рушниками вистеляться долі.
Наш Бог – у вишиванці, Він прозрів:
Святий народ, що народив героїв!
Це станеться – закінчиться війна,
І буде вже не біль – любов на лицях.
І світ, котрий всміхнеться, як весна,
Врятуєм ми – відважні українці!
Ця дівчинка – свята, і лик її – суворий;
Та зболена душа всміхається мені…
На проклятій війні не виживають зорі,
А вічно молоді лиш люди на війні.
І буде тиша – ніжна, осяйна, –
Це станеться, коли закінчиться війна.
У блокадному Чернігові, 2 березня 2022 року
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
