Пригадую розмову семирічної давності в редакції Чернігівської обласної газети «Гарт», очолюваної Дмитром Йосиповичем. До Чернігова з Москви на постійне місце проживання саме переїхав знаний письменник Юрій Сбітнєв, а я тоді щойно очолила Чернігівську обласну письменницьку організацію, і Дмитро Іванов вирішив нас познайомити. У своєму звичному жартівливо-емоційному тоні він розповідав бувальщини з власного життя, а ми з цікавістю слухали. В якусь мить Юрій Сбітнєв повернувся до мене і мовив: «От якби все, що розповідає Дмитро Йосипович, хтось би взяв та й записав».
Чудова ідея! Слова Юрія Сбітнєва й досі лежать на поличці моєї пам’яті. Але чи просте це завдання: переповісти Дмитра Іванова? Якими словесними фарбами змалювати самобутні інтонації його голосу, найтонші порухи ліричної душі, яка раз по раз вигулькує в емоційності оповіді? Як переповісти історію людини, чиє життя вмістило історію цілого покоління? Зробити це краще, ніж сам Дмитро Іванов робить своєю творчістю, неможливо.
Сухі біографічні відомості містять інформацію про те, що Дмитро Йосипович Іванов народився 22 жовтня 1946 року в селі Тарасівка Новгородківського району Кіровоградської області. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював кореспондентом Кіровоградської районної газети «Зоря комунізму», слюсарем у радгоспі, старшим редактором Чернігівського науково-методичного центру народної творчості, головою Чернігівського обласного літературного об’єднання. З 1978 року – член Спілки письменників України. З 1991 року – головний редактор Чернігівської обласної молодіжної газети «Гарт». Член Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України. У 2011-2013 роках очолював Чернігівську обласну організацію Національної спілки письменників України.
Але як же все це розцвічується й оживає в поезіях Дмитра Іванова! Кольори – розмаїті, як саме життя. Чорний і синій – це про тугу матері-удови, повоєнний голод і важку селянську працю. Червоний – про кров, пролиту у роки Другої світової війни. Блакитний і зелений – про красуню Десну і чарівну природу Полісся. Жовто-гарячий – про сонце, радість життя. А ще ж безліч відтінків про різноманітні людські почуття: пекучу заздрість, ніжну любов сина до матері й матері до сина, страх, співчуття, гордість, палке кохання.
Літературний успіх прийшов до Дмитра Іванова у 1976 році на ірпінському семінарі молодих літераторів Київщини і Чернігівщини. Його вірші вразили присутніх. Відбулася зустріч молодого поета з Іваном Драчем, пізніше – з Борисом Олійником. Видатні метри оцінили справжність поезії письменника-початківця, його вміння майстерно вибудовувати сюжет, проникливо і щемно описувати людські долі.
Перша поетична збірка Дмитра Іванова під назвою «Зерно і любов» вийшла у 1977 році. Літературна критика позитивно оцінила творчий доробок молодого автора. У нього з’явилося чимало прихильників серед письменницького загалу: Анатолій Скрипник, Тарас Салига, В’ячеслав Брюховецький, Володимир Моренець, Михайло Шевченко, Ярослав Мельник, Володимир Ясиновський, Володимир Чуйко, Олекса Ющенко, Володимир Забаштанський, Петро Перебийніс, Леонід Талалай, Петро Куценко та багато інших.
Услід за першою книжкою виходять наступні: «Грай, сопілонько моя» (1979), «Там, де народжуються райдуги» (1981), «Заповіти мого роду» (1983), «Стремено» (1986), «Червоний корінь» (1987), «Маминих слів чорнобривці» (1991), «Зорі над Україною» (2005), «Здрастуйте! Я повернувся!» (2007), «Монолог з тридцять третього» (2008), «Село в терновому вінку» (2008), «Родинний вітер» (2014).
У різні роки творчість Дмитра Іванова була відзначена Республіканською премією імені Миколи Островського, Всеукраїнською премією імені Нечуя-Левицького, Міжнародною премією імені Григорія Сковороди, літературною премією імені Михайла Коцюбинського, обласною літературною премією імені Олекси Десняка, Міжнародною премією імені Володимира Винниченка, Міжнародною літературною премією імені Бояна.
У 2010 році за збірку «Село в терновому вінку» Дмитра Іванова було вшановано найвищою літературною нагородою України – Національною премією імені Т. Г. Шевченка.
Чернігівська обласна організація Національної спілки письменників України і вся чернігівська спільнота високо цінує і шанує Дмитра Іванова як поета, людину і громадянина. У цей святковий день бажаємо Дмитру Йосиповичу міцного здоров’я, щирих друзів і довгих років життя, сповнених творчості, поваги, любові і вдячності людей, чиї почуття, надії і сподівання він так майстерно змальовує у своїх поезіях.
Олена Конечна, голова Чернігівської обласної організації НСПУ
Прокоментуєте?
