Тимофій Гаврилів. Із книги барв

0

не надто ретельний маляр

вечір
зафарбовує небо
чорним
залишаючи багато
незамальованих
крихітних
світлих
цяток
і навіть
велику пляму
так квапиться
встигнути
до ночі

мерехтіння

срібно
мерехтить лускою
ріка
місяць
срібним веслом
відштовхується
від берега
ніч
стелить
срібну доріжку
дзеленчить
срібними дзвіночками
ранкова роса
срібними бризками
вихряться в небо
мартини
срібно
сурмлять
трембіти
іній
сріблить
дерева
роблячи сад
схожим
на ікебану
мороз
виводить на склі
срібні
віньєти

між білим і чорним

сірі очі
сірі дні
сіра курява
сіре життя
сіра кора
червоного бука
червоні сліди
сірого звіра
на зеленій траві
сіра чапля
стоїть у струмку
сіре життя
сірий метал
порудів
як осінні дерева
скоцюрблені
сірі пальці
впʼялися
в сіру землю
сірі зони
між білим і чорним
сіре лице
сірий попіл

facebook.com/tymofiy.havryliv

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я