У Дрогобичі стартував Міжнародний фестиваль Бруно Шульца

0
68

Цьогорічний фестиваль організаторам довелося підлаштувати під умови карантину. Більшість запланованих заходів відбудеться в режимі прямої трансляції.

Про це інформує прес-служба ЛОДА, пише Четверта студія.

Офіційне відкриття з дотриманням всіх санітарно-епідеміологічних норм відбулося у муздрамтеатрі імені Юрія Дрогобича.

«Кожен Шульцфест має свої несподіванки, свої родзинки, певні відкриття. Мета заходу – привернути увагу до постаті визначного митця та до культурно-мистецької спадщини Дрогобича, а також зробити творчість Шульца предметом літературознавчих та історичних досліджень», – акцентувала заступник директора департаменту з питань культури, національностей ей та релігій Тетяна Плугатор-Цибак.

ІХ фестиваль Бруно Шульца у Дрогобичі триватиме до 21 листопада.

«Приємно, що попри пандемію,  цей Фестиваль – неймовірно складний – все-таки відбувається. Це свідчить про те, як суттєво Бруно Шульц стає постаттю української культури», – наголосила організатор фестивалю Віра Меньок.

Шульцфест зазвичай відбувається що два роки на початку червня, та цьогоріч його перенесли на листопад. І програма Шульцфесту дещо скорочена в порівнянні з попередніми роками.

Серед цікавинок цьогорічного фестивалю: перформенси, виставки, концерти, а також літературні зустрічі та шульцознавча конференція „Бруно Шульц: арка уяви” за участі видатних польських та українських науковців.

Довідково:

Бруно Шульц — письменник та живописець світової слави з Дрогобича, який писав польською мовою. Його дебютна збірка оповідань «Цинамонові крамниці» стала сенсацією в Польщі. У Дрогобичі він свідок приходу і відходу радянських військ. Його змусили намалювати портрет Сталіна й полотно «Звільнення Західної України». Потім заарештували за використання в картині блакитних і жовтих барв. За німецької окупації Шульц перебував в єврейському гетто і врешті трагічно загинув від кулі есесівського офіцера.

Його книги «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою» перекладені на всі європейські мови, а також на японську, гебрейську, корейську.

Джерело: «Українська літературна газета»

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я