У Києві вшанували пам’ять Тараса Шевченка

0
310

Традиційно 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, представники громадськості зібралися в Києві біля його пам’ятника, щоб вшанувати пам’ять великого генія української нації.

На заході були присутні представники громадських організацій, українські письменники, політики та шанувальники Тараса Шевченка.

Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський наголосив, звертаючись до присутніх, що війна росії проти України розпочалася не 2014 року, і не 2022-го, а триває вже понад 350 років. Тарас Шевченко не лише всіх нас, українців, об’єднав, а й дав потужну надію на нашу перемогу, тому він наше Знамено, Месія, Пророк, бо жахливі випробування, через які доводилося й доводиться тепер проходити українцям, гартують усіх нас у нашій спільній боротьбі проти жахної російської навали. Він акцентував увагу на непересічній особистості геніального Кобзаря, зазначивши, що все, що писав Т. Шевченко багато років тому, і досі актуально в Україні, оскільки наша країна знову опинилася віч-на-віч із затятим ненажерним ворогом — Росією, яка будь-що-будь прагне позбавити Україну державності та знищити її незалежність. Т. Шевченко як український пророк, зауважив М. Сидоржевський, прагнув не лише згуртувати нашу націю, а й унеможливити одвічне прагнення російських посіпак підірвати підмурівок нашої держави. Нащадкам великий поет залишив патріотизм і самопожертву, ті загальнолюдські чесноти, які саме тепер, коли в Україні війна, набули визначального й вирішального значення. М. Сидоржевський прочитав вірша Тараса Шевченка з циклу “В казематі” “Косар”, який не лише є вельми актуальним, хоча спливло багато років від дня його написання, а й разюче перегукується з нашою трагічною дійсністю:

Понад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе – гори.
Стогне земля, стогне море,
Стогне та гуде!

Також на заході виступив громадський діяч і військовий  Володимир Балух. Він зазначив, що людина, яка йде навмання, ходитиме по колу вічно, тому їй потрібно мати орієнтир, тож наш дороговказ – це правда в тилу, не треба коритись неправді, бо саме за це й боровся колись наш великий Пророк Тарас Шевченко. Він наголосив, що влада має очиститися від скверни, аби в майбутньому ми втримали нашу перемогу, щоб нею не скористалися наші вороги, сховавшись під патріотичними гаслами. Тому наш загальний внесок у нашу перемогу – це щоденна правда, про це й казав і заповідав нам Т. Шевченко, і в цьому ми не маємо схибити.

Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь зазначив, що минулої ночі ворог знову цілив у Київ, цілив у нашу столицю, у серце України, а Т. Шевченко подарував нам своє слово, яке стало і символом, і потужною зброєю у цій розв’язаній росією війні. І ці російські ракети, які вночі впали на Київ, націлені були не лише на нас, а й на нашу національну культурну спадщину, на нашого Пророка Тараса Шевченка, який націлив своє праведне слово на ворога. Також С. Брацюнь зауважив, що всі ми зараз зібралися біля пам’ятника Тарасові Шевченку, який закритий від жаху війни щільними шатами-щитами, щоб не бути зруйнованим ворожими снарядами, і це має нагадувати всім нам, що в Україні точиться жахлива війна, війна, метою якої є знищення нашої державності і національної ідентичності, але, маючи такий величезний духовний захист від гідного Батька нашої нації – Тараса Шевченка – ми обов’язково переможемо!


Колишній співробітник Головного управління розвідки України, полковник Петро Недзельський, виступаючи перед  громадою, наголосив, що Україна переможе  у цій війні, бо українські військові – одні з найкращих у світі воїнів, а їхня самовідданість і героїзм – вражають і надихають на звитяжні  подвиги. Він прочитав свої вірші “У подруженьки синочок на війні” та “Дай силу, Всевишній, вбивати”.

Український політик, дипломат, колишній посол України в Йорданії Сергій Пасько зазначив, що дуже важливо тепер, під час війни, відроджувати нашу національну культуру. Він повідомив, що зусиллями українського посольства в столиці Йорданії місті Амман назвали одну з вулиць на честь Тараса Шевченка, також там же була відкрита його пам’ятна дошка і заснований великий український парк.

Директор Будинку письменників Ніна Шаварська зосередила увагу на визначному явищі української культури – «Кобзарі» Тараса Шевченка, оскільки вірші цієї книжки писалися то в мандрах, то в казематах, то у вигнанні. Над «Кобзарем» Т. Шевченко працював довго й наполегливо. Перше повне видання цієї книжки, як зауважила Н. Шаварська, було здійснене в Чехії 1876 року. Книжка вийшла друком без порушення авторського тексту, а також із тими творами, які забороняла до друку цензура в царській Росії.

Поетеса Валентина Козак зазначила, що твори поета були видані за кордоном понад 300 разів, а також їх переклали на 147 мов світу. До того ж у різних містах світу зведено понад 450 пам’ятників Тарасу Шевченку, зокрема у Канаді, США, Франції, Австрії, Німеччині, Бразилії, Аргентині тощо.  

На заході у виконанні представників НСПУ прозвучали вірші Т. Шевченка, а також уривки з його балад у виконанні відомих українських поетів, зокрема  «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Тополя», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Н. Маркевичу», «На незабудь Штернбергові», «Гайдамаки», «Інтродукція», «Галайда», «Конфедерати», «Титар», «Свято в Чигирині», «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Бенкет у Лисянці», «Лебедин», «Ґонта в Умані», «Епілог», «Мар’яна-черниця», «Утоплена» та інші.

Твори Тараса Шевченка прочитали – Михайло Сидоржевський, Валентина Козак, В’ячеслав Гук, Станіслав Шевченко, Борис Пономаренко, Тетяна Фольварочна, Микола Гриценко, Микола Засенко та ін.


На заході виступив заступник голови Київської письменницької організації, секретар НСПУ  Борис Пономаренко. Він наголосив, що Тарас Шевченко своїм генієм утвердив наше право бути господарями на своїй землі, бути українцями і цим пишатися. Найважливіше, зазначив Б. Пономаренко, що палкі слова великого Кобзаря ведуть наших бійців у бій і надихають перемагати ворога. У цьому геній і феномен Тараса Шевченка.

Михайло Сидоржевський зауважив, що саме тепер, під час війни, поезія великого Кобзаря лунає в самому центрі Києва по-особливому символічно й потужно і завдяки всім нам, представникам української культури, і українського народу слово Тараса Шевченка житиме вічно. 
Також на урочистому заході виступали й інші шанувальники творчості нашого Пророка – читали його вірші і співали пісень, що покладені на тексти “Кобзаря”, зокрема народний артист України Анатолій Паламаренко, хор “Просвіта”, артистка Леся Луців, артист Анатолій Петренко, кураторка Фестивалю “Ше. Fest”  Єлизавета Красніченко та інші.

Насамкінець уся громада дружно заспівала другий гімн України – видатну пісню на слова Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…”.
При цьому жахливий звук тривоги обірвав це світле свято, і присутні вимушені були перейти в бомбосховище, однак кожен, хто встиг приторкнутися до цього дійства, залишив у серці ту частку тепла, що її набув назавжди і яка ніколи не вичахне, як і пророчі слова нашого Генія, що вирували й линули понад усіма нами далеко-далеко разом із пружним палахкотінням на вітрі жовто-блакитних і червоно-чорних знамен.



Пресслужба НСПУ
Фото – Пресслужба НСПУ 
 

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я