Ми живемо в реаліях тотального знищення нашого народу. І це продовжується вже понад 500 днів. Точиться безпощадна, кривава, вбивча, звірина війна. Це украдені росіянами життя, час, плани і мрії. Про це говорили у своїх виступах Себастьян Гох, один із лідерів громадської організації «Пульс Європи», мета якої «зробити європейську ідею знову видимою і чутною», Володимир Джулай, військовослужбовець, який знаходиться на лікуванні, пан Павло, військовослужбовець, Олена Хаваліц, волонтер, Віра Марущак, член правління НСПУ, член правління Миколаївського товариства «Україна-Світ».
Червоною ниткою виступу Себастьяна Гоха проходила думка твердої підтримки України Європою, майбутнє нашої держави у її складі, великої впевненості у перемозі над російською агресією.
Військові пан Володимир і Павло, які бачили смерть за крок від себе, розповідали про важкий шлях українського солдата і якою ціною дається захист кожного шматочка рідної землі. Дякували за допомогу кожній країні, яка стала проти тиранії росії. І неодноразово підкреслювали, що ми повинні сподіватися насамперед на себе. Від кожного залежить майбутнє нашої держави.
Олена Хаваліц, якій довелося на собі відчути життя в окупованому Маріуполі, підкреслювала важливість допомоги волонтерів, які рятують життя бійців, купуючи і передаючи на фронт необхідні турнікети, медичні препарати, військове обладнання, взуття тощо. Зібрані на мітингу понад 300 євро також підуть на закупівлю необхідного для військових медичного обладнання.
Я родом із південного краю. Миколаївщина, на якій народилася, межує з Херсонщиною. Відомо, що 6 червня росіяни зірвали Каховську греблю. Ту греблю, про яку письменник Іван Григурко написав роман «Канал», який, свого часу, був екранізованим. Херсонські степи отримали живильну вологу, стали житницею не лише для України. Золоте зерно закуповували країни світу.
Говорила про трагічні сторінки української історії, геноцид та екоцид, які влаштувала недокраїна на нашій території. Читала пронизливі вірші патріотки, члена НСПУ Ганни Король, яка відгукується поетичним словом на важливі події, у цей тяжкий час тримає культурний фронт, вселяючи віру в нашу Перемогу.
Звучали вірші Василя Симоненка, пісні у виконанні Сергія Іванчука, волонтера, оперного співака, Анастасії Коломієць, професійної співачки. Гімн прозвучав під скрипку Замира Закиєва.
Німецькою перекладали Анастасія Козак та Денис Зіра.
Закінчила свій виступ словами: «Ми звертаємося до світових і європейських лідерів, щоби припинити винищення українського народу росією. Цього можна досягти лише силою. Нам потрібно вже сьогодні більше ППО, ПРО, ніж зараз. І, звісно, гарантії безпеки та Україна у складі НАТО – це реально те, чого боїться путін. Ми, український народ, хочемо щоб нас почули у владних коридорах усіх демократичних країн.
Віра Марущак, журналістка, письменниця, членкиня товариства «Україна-Світ»
Прокоментуєте?