28 липня Український інститут національної пам’яті, підтримуючи ініціативу Союзу вірмен України, провів круглий стіл, присвячений депортаціям народів Криму у роки Другої світової війни.
Про це повідомляє uinp.gov.ua.
Під час роботи круглого столу обговорили питання явних та неявних мотивів етнічних чисток у Криму, а також форми та масштаби депортації у Криму в роки Другої світової війни. Окремо обговорили питання депортації греків, болгар, вірмен та кримських татар.
«Десятки тисяч людей були переміщені з Криму… Дуже важливо пам’ятати не лише про злочини комуністичного тоталітарного режиму, а й про долі конкретних народів та конкретних людей, які фактично були зруйновані. Не менш важливо розуміти, як склалась доля цих людей після переселення і як вони повертались і чи повертались додому», — заявив у вітальному слові голова УІНП Антон Дробович.
Заступник директора Центрального державного архіву зарубіжної україніки Богдан Короленко зауважив, що перші депортації кримських татар відбулися ще задовго до Другої світової війни, у 1778 році.
«На відміну від вірмен, болгар, греків та інших національних меншин, те, що стосується кримських татар, – це була депортація всього народу. Тобто цілий народ було депортовано з його Батьківщини», – зазначив Короленко.
Своєю чергою член-кореспондент НАН України Олександр Майборода вважає, що завдяки депортаціям Росія прагнула повністю звільнити Крим від етнічних спільнот, які мали там досвід державотворення.
«Поки вони залишалися в Криму, для Росії зберігалася перешкода для втілення концепції, що Крим споконвіку був російською землею», – підкреслив Майборода.
Член комітету з питань історико-культурного спадку Союзу вірмен України Ваге Петросян зауважив, що однією з головних причин депортацій вірмен, болгар та греків була реалізація імперської політики асиміляції народів Криму. Такої ж думки дотримується і членкиня Правління ГО «Київське товариство болгарської культури «Родолюбіє ім. професора Івана Стоянова» Катерина Ілікчієва.
«Болгари, які проживали на території Криму, також стали жертвами політичних репресій. Як уже зазначалось, депортація – це одна з форм радянської політики стосовно «малих народів» або національних меншин. Однією з цілей такої політики була асиміляція. На відміну від кримських татар, болгари, яких переселили з Криму, асимілювались у місцях переселення», – зауважила Ілікчієва.
У підсумку учасники круглого столу погодились із необхідністю регулярних заходів з обговорення питання депортації народів Криму комуністичним режимом та залучення до таких обговорень якомога ширшої аудиторії стейкхолдерів.
Фото: Костянтин Поліщук
Прокоментуєте?
