ТУМАН І ДИМ
Пригадую, як віз мене Буєвський*
з Підкаменя до Львова в «жигулях».
А Львів тоді мав настрої москєвські.
Ми за годину подолали шлях.
Яка була розмова із маестро!
Про музику і про його пісні.
І звуки симфонічного оркестру
з’являлись і зникали вдалині.
Не згадувавсь по радіо сім років.
За прикрий побутовий інцидент.
До геніїв судьба завжди жорстока
чи на літа, чи на єдиний мент.
А зараз в королівському Брюсселі
із музикою нерозлучний він.
Можливо, що буває невеселий,
як інколи накочується сплін.
Вас вістка приголомшила, маестро,
що Дарниця під обстрілом ракет.
І чорний дим здіймався аж гротескно
на той туман, що оспівав поет.
І пісня Ваша гімном Гуляйполя
звучить тепер і зупиня орду,
що рветься так нахабно крізь роздолля,
розсіюючи горе і біду.
Над Дарницею дим. І дим над Гуляйполем.
І хвилі степових духмяних трав.
Світанок. Місто оповите болем.
Бо не туман. То не туман упав…
______________________________________________
*Борис Буєвський – геніальний український композитор.
Живе у Бельгії. Автор симфоній, музики до кінофільмів,
популярних пісень, зокрема «На долині туман» на слова Василя Діденка ( родом із Гуляйполя).
ПАМ’ЯТІ БОГДАНА ЯКИМОВИЧА
Новини мають вигляд недоспілих овочів.
Не завжди довіряєш їм. Проте
не вірю, що з Богданом Якимовичем
не стрінусь більш ніколи і ніде.
Пригадую, водив мене по Львову ти.
Яка стрімка, рвучка твоя хода!
І не на жарт ти був тоді схвильований.
Розгніваний, як прибутна вода.
Розгніваний чиєюсь непорядністю –
украли монографії шматок.
Невже комусь ця дія стала радістю?
Невже не муляє вона в душі щокрок?
І це така фігня, якщо подумати.
Порівняно із тим, що йде війна.
Ти все усім простив.
Не знаєш більше суму ти.
Та знають ті, хто знав тебе сповна…
Прокоментуєте?
