Та звідки у домі тюльпан?
Звідки в моїм закамарку?
З пелюсток звитий тюрбан
з червоних – як хворі миґдалки
гнуте – як вензель – стебло
пробилося із цибулини
пульсуючим світлом було
в тканині його зеленини
було безіменним вогнем
було нерозвинутим плодом
тепер він знає одне –
бути вдячним за воду
налиту у дзбанок – в якім
він сперся раменом об обвід
принесений кимось в мій дім
йому – як весни послові
належиться шана і почет
увага й дбайлива рука
листи – із найближчої пошти
для спраги – найближча ріка
моя щонайменша пильність
теплий і затишний дім
розмови до третіх півнів
співи – до хрипоти
він сам на столі по царськи
у дзбанку стримить один
поруч – горнята і чарки
у товаристві з ним
і я – наче прикладка – збоку
з питанням: то звідки тюльпан?
він зайвого – звісно – не бовкне
мовляв: здогадайся сам
zbruc.eu
Прокоментуєте?
