УКРАЇНСЬКА МАДОННА
Хай святиться ім’я твоє,
Українська Мадонно,
слава Богу, що в нас ти є,
хоч життя не медове…
Тут – сирена й тривога,
в укритті, а не вдома.
Ми – під захистом Бога,
Українська Мадонно.
Захистила дитяточко,
своїм тілом накрила:
на руках ангеляточко –
скоро виростуть крила.
Загояться поранення
від осколків ворожих.
Серце б’ється: «Пора мені
йти між ангелів божих,
між героїв, між месників
за отця свого й сина,
і за вбитих ровесників –
так велить Батьківщина!».
Кожен воїн у стрій стає
й орків нищить невтомно.
Хай святиться ім’я твоє,
Українська Мадонно!..
21.03.2022 р.
БОЯГУЗАМ ВСЬОГО СВІТУ
Убивці й зрадники, чекайте кару,
вас гроші не врятують, ані схрон.
Он втікачі – синок і внук Ротару –
теж «змитися» хотіли за кордон.
Впіймали… Й відкупились «патріоти»:
грошей в мажорів – кури не клюють.
Чому в наш час блаженствують істоти,
а наші діти кров невинну ллють?..
А скільки ницих поховалось вдома
чи подались поспішно за кордон.
Та в нас тут не гоморри й не содоми,
тут – Україна! – не Армагеддон…
Призовники, що в мами з-під спідниці
вилазять, щоб смачним напхати рот
й ховають потім знов свої сідниці
в той час, як інші гинуть за народ.
За Україну й волю, за свободу,
за небо мирне та пшеничний лан
під кулі йдуть сини мого народу,
щоби у пеклі здох з Москви тиран.
Горить земля від бомб, ракет і «градів»,
в облозі діти гинуть без води…
А світ мовчить – й цим пригріває гадів.
О Боже, сонних лідерів збуди!
Відкрий їм очі й серце. Європейці,
американці, африканці – всі!..
Не тіштеся, що нині ви в безпеці,
бо москалі – це зло, це в оці сіль.
Кремлівський нелюд в рух приводить атом
й ракети ядерні спрямовує на нас.
А ви, «стурбовано-обурені» й багаті,
ще й досі не збагнули – тут війна?!
Мій син боронить нас і всю Європу…
Вожді могутніх й сильних наддержав,
та руште вже нарешті ситу ж*пу
й закрийте небо, щоб Пуйло дрижав
у бункері, далеко за Уралом –
там смерть його ганебна вже от-от…
І пекло тут чекає всю ораву,
бо є непереможним наш народ!
08.03.2022 р.
СУЧАСНОМУ ІРОДОВІ
Удень й вночі немає супокою –
тривоги, бомби, вибухи і кров…
Ну що ж ти, клятий іроде, накоїв?
Та ж українців й дідько не зборов!
Кремлівський кате, бункерний щуряко,
будь, канібале, проклятий вовік!
Ти навіть не тварина – скотиняка,
ти – вбивця, нелюд й недочоловік!..
Послухай, гаде, виродку паршивий,
у бункері сконаєш вже от-от…
Є люди на землі й людці фальшиві,
а в Україні – нація, народ!
Нікому не здолати дух козацький,
він – як Дніпро, Дністер, Десна чи Буг…
Ординцю, що напав на нас зненацька,
знай: з нами сила Правди, світ і Бог.
Ми славимось героями-синами…
А ти – кривавих нелюдів кумир.
Та Перемога буде теж за нами,
й настане Світло, Істина та Мир!
Немає в світі нації такої –
живучої! – так велено згори…
Ну що ж ти, клятий іроде, накоїв?
Невдовзі в пеклі власному згориш!
07.04.2022 р.
* * *
Зустрінемось в наступному житті,
бо в цій епосі всесвіт догорає…
Кохана, обійми, бо ми вже ті,
що пекло на землі прозвали раєм.
Горіли довго душі на війні,
а вогнища – чистилищем нам стали.
Ти в небі підморгни колись мені,
щоб знов кохання для обох настало.
Впізнай мене, бо вже без бороди
і в моїм чубі не знайдеш сивини…
Я – молодий, бо край свій боронив
й у землю вріс із кольором калини.
Пробач мені, що вас недолюбив,
що сина й доньку обіймав не часто,
Поглянь, рідненька, в небі голуби –
це символ миру й всього світу щастя.
То знак блаженства, хоч минає все,
немов пречистий цвіт у мирні весни.
…На світі був я почуттів ловцем,
і в зореслові – їх співцем воскресну.
Зустрінемось в наступному житті…
11.03.2022 р.
КИЯНАМ і КАЇНОВІ
Киян лякає найманець Кадиров,
кремлівський нелюд, ренегат Чечні.
Не допоможе вбитому кадило:
цей каїн – терорист Москви. Чи ні?..
Християнин, буддист і мусульманин
у свого бога вірить, а не в тьму.
Від смерті не врятують і шамани –
він вже покійник в Києві… Й тому
не в цинковій труні, а в чорній торбі
ординця на росію повезуть….
Тут українці – люди мужні й горді,
та в герці оркам горло прогризуть.
Героїв наших не злякає каїн,
цей бородатий, чи без бороди.
У нас є серце в грудях, а не камінь,
ти краще, найманцю, зі зброєю не йди.
Чекає смерть, це українське пекло
для тебе, орку… Тут – моя земля!
«За Україну!» – кожен з нас запекло
боронить рідний край від москаля…
14.03.2022 р.
м. Івано-Франківськ
