Сучасна українська драматургія дуже рідко з’являється у вигляді друкованих збірок чи альманахів. У нашій художній літературі традиційно акцент робиться на поетичні чи прозові твори. Хоча насправді останні десять років вітчизняна драма переживає період бурхливого розвитку, і за цей час з’явилися десятки цікавих авторів.
Про це інформує vgoru.org.
Якоюсь мірою заповнити дефіцит уваги до цього покоління була покликана збірка драматургічних творів «8», яка була надрукована та випущена в Херсоні тиражем у 500 примірників. Ініціатором підготовки цього раритетного видання виступив київський центр «Текст», підтримка була забезпечена Українським культурним фондом, Ґете Інститутом в Україні та Євросоюзом.
Як випливає з назви, до збірки ввійшло вісім драматургічних текстів, які створили вісім авторів. Усі твори стали результатом роботи драматургічної лабораторії, яка у липні цього року відбулася у селі Олександрівка Білозерського району Херсонської області. Учасникам лабораторії дав притулок у своїх стінах Творчий центр «Youkh» – резиденція для художників, дизайнерів, музикантів, письменників та інших людей, пов’язаних із творчістю.
Упродовж десяти днів під керівництвом відомого українського драматурга Максима Курочкіна вісімка «лаборантів» втілювала у життя ідеї для своїх нових текстів. Умовою лабораторії було зібрати вже досвідчених авторів: як мінімум, на їхньому рахунку вже мало бути хоча б три п’єси та хоча б одна постановка у справжньому театрі. Як стверджує куратор лабораторії, керівник центру «Текст» Андрій Май, основна мета проєкту — дати можливість уже досвідченим драматургам знову знайти свій голос, не дати їм зникнути у повсякденному житті, не дозволити розчаруватися за відсутності публікацій, постановок, критичних відгуків.
Теми творів учасники лабораторії обирали самостійно, з власних думок та вражень. Єдиною умовою була необхідність бути актуальним, безкомпромісним, навіть, можливо, певною мірою зухвалим.
Звичайно, протягом десяти днів лабораторії тексти не могли бути повністю готові, тому всім учасникам був наданий місячний термін для «шліфування» творів.
Результат — вісім абсолютно нових п’єс, які напевно заслужать увагу не лише театральних критиків, а й режисерів та директорів театрів.
Цікаво, що серед восьми авторів збірки одразу чотири — корінні херсонці: Наталія Блок, Віталій Гавура, Євген Марковський та Ігор Носовський. Херсонська школа сучасної драматургії загалом уважається доволі потужною, адже, наприклад, на фестивалі сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси» щороку кілька авторів із Херсонщини потрапляють до шортлиста.
Що ж до самих текстів, то всі вони вийшли дуже різними, але авторський почерк у кожному з них виявився впізнаваним. Різноманітністю вирізняються і жанри текстів. Так, «Іван Федорович Шпонька та його тітонька» Тетяни Кіценко, фантазія на твори Гоголя, є нічим іншим, як лібрето для оперети чи навіть для мюзиклу.
П’єса «Живуть же люди!» Ігоря Носовського — похмура, але в той самий час іронічна конструкція, що розповідає про рутинну і нелегку роботу фахівців клінінгової компанії.
«Мавпи з апельсинами» Віталія Гавури — своєрідний мікс психологічної «комедії положень» та суворої антиутопії.
Текст «Скопці бажають познайомитись» Оксани Савченко працює приблизно в тому ж жанрі, хоча сама історія ще абсурдніша.
У п’єсі «Кривий Ріг, Олімп та Афіна» Наталія Блок розмірковує про те, чи можуть існувати в сучасних реаліях справжні античні боги.
«Качконіс» Євгена Марковського присвячений споконвічному протистоянню наукового пізнання світу та релігійного мракобісся.
У «Спецоперації» Петра Армяновськи досліджується тема українського покаяння за злочини – як давні, так і сьогоднішні.
А «Зла бола» Юлії Гончар — тонкий психологічний драматургічний трилер.
Збірка «8» наприкінці листопада буде представлена широкому загалу в Києві під час фестивалю «Тиждень актуальної п’єси».
Микола Овчаренко
Прокоментуєте?
