Після звільнення Катюжанки у школі знайшли один із щоденників військовослужбовців, ймовірно, офіцерського рангу, який пише роздуми про те, звідки і навіщо армійці приїхали в Україну, аналізує воєнну стратегію рф та вихваляється допитами українців.
Джерело: «Схеми«
Деталі: Окопавшись на території школи, військові мали час не тільки на те, щоб описувати побут, звичаї та настрої російської армії. Але й детально розповідати про те, чим саме вони займались на службі.
Свої роздуми військовий почав описувати з 13 березня – коли російська армія вже майже два тижні як окупувала територію села й окопалась у школі.
«Їхали на навчання, а потрапили на війну… а чи війна…» – заголовок щоденника.
«Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію», – пише військовий і додає: «Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно все це».
Водночас критикує поведінку командування: «Бісить, що ніхто не говорить правду про втрати, про реальність бойових дій, тільки й чую, що «Справа наша вірна, перемога буде за нами»! Та чи правильна ця справа? Залізти в чужу країну і бомбити її міста?»
«Хотіли бліцкриг, а в результаті… сіли на п’яту точку. Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий «нюрнберг», я вихляти не стану, винний, був, воював, шкодую!»
«Артилерія «маже», БПЛА туплять… війська не злагоджені, трьохсоті та двохсоті в достатку, а командування в доповідях говорить лише про уявний успіх… путіну скоро 70 (у жовтні 2022 року – ред.), якщо він помре, розпочавши війну, буде «щось»!
«У повітрі витають чутки про контрнаступ укр. Нібито країни допомагають особовим складом та технікою. Але це лише чутки», – продовжує дописувати військовий і цього разу вже хвалиться тим, що «завдання виконані відмінно», армійці виявили «сховище техніки».
Ще за 2 дні військовий розповість про те, як проводив допит.
«Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі – нацисти, – перераховує він. – Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами».
«Укотре довелося допитувати священника, не можу сказати, що був м’яким, аж ніяк – суворість та професіоналізм мною були виявлені із суто самовіддачею, що викликало захоплення спеців із фсб, – розповів військовий і продовжив дописувати у щоденнику. – Допити відбуваються успішно, інформативно, обіцяють надати для допиту протестантського пастора. Якщо йому є що приховувати, я з’ясую це, як би він не хитрував, на таких товаришах я, як то кажуть, собаку з’їв!»
Нижче він фантазує на тему кар’єрної перспективи: «Колеги вище рангом, які служать у сфері безпеки, віщують мені успішне майбутнє співробітника контррозвідки та обіцяють допомогу в підготовці та перебування в академії».
На решті сторінок він пише про те, що мріє стати суддею і розмірковує над тим, які проблеми є у судовій системі і як її реформувати.
Останній допис у щоденнику датований 19 березня.
pravda.com.ua
Прокоментуєте?
