Ми відзначаємо цей світлий День у жорстких умовах війни, коли російська агресія стала величезною загрозою не лише для суверенної України, а й для всього цивілізованого світу.
Наша мова – в облозі, її намагається знищити наш споконвічний лютий ворог – росія.
Але ми, митці, на культурному фронті даємо гідну відсіч російським загарбникам! Бо всі ми, українці, – нащадки вільного свободолюбного народу, і в наших жилах тече незборима кров наших славетних пращурів!
Протягом багатьох століть росія намагалась знищити українську мову. Проте наша мова здолала сталінські голодомори, нацистські концтабори, гебістські тюрми і психіатричні лікарні. Ми зберегли її, нашу рідну, квітучу, милозвучну! Бо наша мова – нескорима, це мова незнищенної і вільної європейської нації.
Висловлюємо безмежну подяку нашим мужнім героям, які нині, в час смертельної загрози для української держави, боронять нас, наше право жити на рідній землі, наше право бути українцями.
Ми схиляємо чола в журбі перед вами, наші славетні герої, котрі віддали свої життя за свободу і незалежність України!
Можна знищити тіло, але ніколи не можна знищити нашої культури, нашої мови.
Мова є генетичним кодом нації, і цей код лютому ворогові ніколи не зламати і не знищити!
Наша мова – це потужна зброя, якої жахається окупант: росіяни на загарбаних українських землях руйнують насамперед бібліотеки, палять українські книжки, намагаючись знищити пам’ять про наше трагічне і славетне минуле!
Але озброєні нелюди на окупованих українських територіях жахаються нашої літери «Ї», яка стала символом українського опору на загарбаних росією землях суверенної України! І це показник того, що мова – це зброя! Це потужна зброя, здатна деморалізувати і духовно знищити нашого ворога!
Тому вона – як добірне зерно в наших душах і серцях, і йде в майбутнє як потужний оберіг наших нащадків!
Зараз відбуваються найважливіші події в історії України – повернення нашої територіальної цілісності неймовірними зусиллями наших мужніх вояків, і українська мова тут усіх нас об’єднує, бо вона є непереможною фортецею не лише нашої землі, а й наших серць!
І дуже важливо, що нині відбувається утилізація російської культури на українській землі та в свідомості, її повне й безповоротне викорінення зі всіх сфер нашого життя. Тому що це – як захист від гидкого потворного кривавого ненажерного «русского міра»!
Ми, митці, стоїмо на сторожі українського слова, української мови і не маємо права схибити, бо ми зберігаємо, плекаємо й передаємо нашим нащадкам код української нації – нашу величну й шляхетну українську мову, мову вільної європейської нації!
Слава воїнам ЗСУ!
Слава Україні!
З Божою поміччю – до Перемоги!
Секретаріат НСПУ
Прокоментуєте?