Спершу про наші здобутки. Мені про них казати значно приємніше, ніж про проблеми.
Нинішнього року міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій» відбудеться на Луганщині. Завчасно, ще наприкінці минулого року, ми сформували оргкомітет з проведення цього заходу на чолі з першим заступником голови НСПУ В.Мельником. Оргкомітет працює над підготовкою до свята. На сьогодні склад делегації практично сформований. На проведення свята Мінкультури виділено 100 тис. грн.
Очікується, що як ніколи багато буде зарубіжних гостей. Сподіваємося, що це будуть письменники з Білорусі, Польщі, Молдови, Словаччини, Болгарії, Румунії, Вірменії, Великобританії.
9 березня в Будинку письменників з ініціативи голови НСПУ будуть проведені Шевченківські читання. Запрошуємо бажаючих долучитися до шевченкового слова.
Сформовано Громадську раду з питань дотримання Статуту НСПУ на чолі з П.Засенком. Заступник – О.Божко. Необхідно, щоб вона запрацювала.
Продуктивно працює видавництво «Український письменник» на чолі з М.Славинським. На сьогодні видано 28 книжок. Ще 9 готується до друку найближчим часом.
Видавничим напрямом опікується заступник голови О.Гордон.
Видано дві антології: українсько-польська двомовна «Вулиця надії» (Х. Майдан), і Антологія сучасної поезії «Помежи словом і століттями»,т.1 (К. Український письменник).
Впорядковано і верстається «Антологія українського верлібру» (30 авторів) — двомовне українсько-болгарське видання.
За цією ж аналогією розпочато впорядкування однотипних двомовних «Антологій українського верлібру»: українсько-польського, -чеського -угорського видань. Ведуться також перемовини за переклади ще двома — трьома іншими мовами.
Впорядковується Антологія сучасної поезії «Помежи словом і століттями»,т.2 (К. Український письменник).
Впорядковується Антологія сучасної літературно-критичної думки.
З 10 лютого 2017 року запрацювала Агенція з популяризації літератури на чолі з О.Гордоном. Уже проведено три зустрічі з письменниками в Центральній бібліотеці Солом’янського району Києва, в бібліотеці ім. Малишка, у школі №64 м. Києва, в яких взяли участь 10 письменників. На березень запланована участь понад 30 письменників у вишах, школах і бібліотеках: насамперед у Шевченківські дні, а також з нагоди Дня поезії (21 березня) у Київському національному Університеті, в Київському університеті ім. Б.Грінченка, у Києві, Чернігові, Тернополі.
Здійснено ротацію в складів більшості літературних премій НСПУ.
Готується проект Положення про літературні премії (О.Гордон)
На засіданні Секретаріату 16 лютого сформовано нову літературну премію «Радосинь».
На чолі з секретарем по роботі з молодими авторами Богданою Гайворонською працює конкурс «Гранослов». Нещодавно почав діяти ініційований Б.Гайворонською новий молодіжний проект НСПУ «Творчий ковчег».
Ведуться перемовини з організаторами кругосвітньої подорожі на бригантині щодо участі письменників у цій подорожі. Це доволі амбітний проект. Я говорив про це з деякими молодими письменниками. Запрошуємо бажаючих.
На засіданні Секретаріату 16 лютого створено оргкомітет з проведення Поетичної весни в Києві, яка не проводилась уже два роки, оскільки керівництво столичної письменницької організації повністю ігнорує цей захід, мотивуючи тим, що КМДА на це не виділяє коштів.
Ведеться підготовка до відзначення 90-річчя «Літературної України». 22 березня в Будинку радіо у прямому ефірі радіоканалу «Культура» відбудеться велика імпреза з залученням письменників, авторів газети, митців. Наступного дня в Будинку письменників відбудеться розширене засідання редколегії, а також творчий вечір за участю письменників, працівників редакції.
25 березня планується проведення книжкового фестивалю у Бородянці, що на Київщині. Також провадимо підготовку до проведення чергового, вже третього, книжкового фестивалю в Бучі. Є цікаві задуми щодо проведення літературних заходів у Ірпіні.
Фінансовий стан.
З бюджету за 2016 рік рік ми отримали 920 тис. грн..
Для порівняння:
2010 рік – 2 млн.359 тис.; 2011 – 2 143; 2012 – 1 943; 2013 – 1 765; 2014 – 1 625; 2015 – 920; 2016 – 920.
На нинішній рік з бюджету нам також буде виділено 920 тис. грн. (При цьому досі не перераховані кошти за лютий місяць).
З 920 тис. на зарплатню маємо право на рік витратити лише 764 тис. грн.
А всього на рік на зарплатню нам потрібно 3 млн. 048 тис. грн.
Тобто майже 2 млн. 300 тисяч на рік нам треба заробляти самим – і це лише на зарплатню. Адже необхідно також платити шалені гроші за комунальні послуги і земельні податки, розміри яких виросли в кілька разів, а також відповідні сплачувати податки і здійснювати соціальні виплати.
Доходи
Середньомісячний дяохід – 248 тис. 800 грн.
Бюджетне фінансування в міс76,8
Видатки
За 2016 рік середньомісячний фонд оплати праці становить (з врахуванням єдиного соціального внеску) 254 тис. 400 грн.
Місячна сума податку за землю – 72 тис. 900 грн.
Місячні поточні витрати (комунальні послуги та інше) – 90 тис. 100 грн.
Всього витрат на місяць (в середньому за рік) – 417тис. 400 грн.
НЕДОСТАТНЬО ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПОКРИТТЯ МІСЯЧНИХ ВИТРАТ 91,8 тис грн.. Щомісячно.
Далі: До мого виступу
Будинок письменників
Щодо земельного податку по Банковій,2. (157 тис і 52 тис грн..)
Понад 1 млн. 264 тис.грн. Не платимо. У податковій заставі частина нашого майна. Якщо не заплатимо, будуть наше майно реалізовувати через суд.
Ірпінь
Мінус – 302 тис. грн.. Перемовини з міською владою про реконструкцію ІБТ. Стан.
Трускавець
Минулого року дав мінус 143 тис. грн. Неможливо, щоб він був прибутковим. Три варіанти: законсервувати, оренда або продаж.
ГОНЧАРА, 52
70 – 85 – 90
ОРЕНДА НА БАНКОВІЙ,2
СЕНЧЕНКО
ОДЕСА
Зупинюсь детальніше, бо це, зрозуміло, багатьох цікавить.
Минулого року дав мінус 173 тис. грн..
Ресторан.
Порушено кримінальну справу за фактом продажу частини майна ОБТ.
Дехто довкола цього здійняв багато галасу. Ведеться слідство. Яке і відповість на всі запитання.
Оскільки від попереднього засідання Правління 27 жовтня я публічно ніяк не реагував на звинувачення на мою адресу, то попрошу набратися терпіння, щоб послухати мене.
Хочу прокоментувати статтю Крюгера. Вірніше, брехню Крюгера, якої в статті дуже багато:
Ось перша: «23.10.2015 р. Секретаріат приймає рішення щодо продажу об’єктів Одеського Будинку творчості».
Секретаріат лише рекомендував Правлінню розглянути це питання, що ми і зробили.
Право продавати майно було надане ОБТ ухвалою Правління 3 грудня 2015 року.
Брехня: Крюгер цитує ст. 4.14 Статуту НСПУ: «Правління НСПУ: у виняткових випадках за протокольним погодженням не менше двох третин обласних (територіальних) організацій вирішує питання про відчуження майна НСПУ».
Але об’єкти, про які йдеться, не були майном НСПУ і ми його не відчужували. Ці об’єкти перебували на балансовій вартості і були майном Одеського будинку творчості як окремої юридичної особи. ОБТ і відчужував це майно як свою власність.
Стаття Крюгера: «01.07.2016 р. всупереч чинному Статуту НСПУ невідомо ким реєструється новий статут Одеського Будинку творчості».
Жодного стосунку до реєстрації статуту Одеського Будинку творчості я не маю. Жодного. Я нічого не підписував – ні статуту, ні заяв чи листів з цього приводу до будь-кого.
Крім того, я не маю права підписувати статут Одеського Будинку творчості, оскільки це окрема юридична особа зі своїм директором.
Нагадаю про клізію з т.зв. довідкою про балансову вартість цих об’єктів, про які йдеться. Мені в прокуратурі показали цю фальшивку без жодних вихідних даних, без реєстрації в НСПУ. Підпис дуже віддалено схожий на мій, який насправді підробити дуже складно. Я дав свідчення в одеській прокуратурі, було знято зразки мого підпису. Очевидно, вже зроблено графологічну експертизу.
Стаття Крюгера: «02.07.2016 р. за розпорядженням голови НСПУ М. Сидоржевського (не розпорядження, а ухвала Правління 3.12.15) директор Одеського Будинку творчості письменників Косенко О.І. на підставі ухвали Секретаріату НСПУ від 23.10.2015 р., (насправді на підставі ухвали Правління 3.12.15), та наказу голови НСПУ М.О. Сидоржевського № 68-к від 23.10.2015 р. (насправді це наказ про звільнення Пащенка та призначення Косенка директором Одеського будинку творчості) без будь-якого конкурсу чи аукціону (форму продажу визначає власник) продає частину майна Одеського Будинку творчості за цінами, які майже у двадцять разів нижчі від ринкової вартості таких об’єктів у Одесі на березі Чорного моря».
Так от. Найбільша проблема тут – що це майно ОБТ на момент продажу 2.07.16 вже було продане. Відповідно – власник (чи нібито власник) звернувся в прокуратуру, і тоді було порушено кримінальне провадження. Ведеться слідство. Слідчі приїздили сюди. Я їздив на допит у прокуратуру в Одесу. Коли і ким, і чи справді було продане – нехай встановлює слідство і прокуратура. Але це не за нашої каденції. Цікаво, що нотаріус чомусь не виявила цього факту при реєстрації документів купівлі-продажу.
Тепер щодо суми. Сума – 178 тис. грн.. за два ветхих будинки була проголосована на правлінні 3.12.15. Її озвучили Косенко і Шовкошитний, тоді гендиректор ДУМу. Ми прийняли рішення, і майно було продано ОБТ. Не Спілкою. Я поняття не маю, хто такі покупці, і з ними жодного разу не говорив і не зустрічався. Всі переговори і акт купівлі-продажу здійснював Косенко як директор підприємства-власника цього майна. Я не мав юридичного права це робити.
Разом з тим, позовна заява А.Гая до Печерського районного суду м. Києва – лише проти Михайла Сидоржевського. Цікаво, чому?
Крім того, Косенко на Секретаріаті озвучив пропозицію одного з одеських інвесторів інвестувати в наш ОБТ 120 тисяч доларів……
Ми це питання виносили на робочу групу (В.Мельник) і на Секретаріат. на Секретаріат 1.09. 2016 запросили Косенка і Завістовського (до речі, колишній директор ОБТ). Ми розглядали кілька проектів ремонту і реконструкції ОБТ, запропонованих Косенком і Завістовським з одного боку, і нашою робочою групою з іншого. Домовились винести це питання на один із Секретаріатів і на Правління. Але – почалось кримінальне провадження за позовом попереднього власника, і, зрозуміло, справа зупинилась. Допитували мене, допитували Косенка, який фактично створив для усіх нас велику проблему, не з’ясувавши обставин купівлі-продажу цього об’єкта. Але – нехай слідчі і прокурори розбираються в цьому.
Але ж дехто тут хоче сам замінити і слідчих, і прокурорів, і суддів.
Це я ще раз кажу про позовну заяву А.Гая до Печерського районного суду м. Києва — проти Михайла Сидоржевського, яку згадує Крюгер.
Крім того, цитую ще цю статтю:
Крюгер: «З Михайлом Сидоржевським судяться також Український фонд культури (щодо захисту честі і гідності), вимагає 90 тис. грн.. моральної компенсації, і Київська орґанізація НСПУ (щодо втручання Михайла Сидоржевського в її діяльність всупереч Статуту НСПУ і Положенню Київської орґанізації НСПУ). Обидві справи теж перебувають в Печерському районному суді м. Києва».
Це ще не все. Даниленко і Гай збирають підписи під зверненням до Генеральної прокуратури щодо порушення кримінального провадження проти мене.
Якщо про судові справи проти мене, то нагадаю ще про дві – Алли Топчій і Красовицького (Фоліо).
І ще. Зі статті Крюгера я дізнався, що З травня 2016 року, тобто вже 10 місяців, у Київській прокуратурі лежить звернення (замальоване, від кого це звернення. Чого боїтеся?) щодо «можливого вчинення кримінального правопорушення Сидоржевським» «за матеріялами Ревізійної комісії НСПУ щодо неефективного використання майна Спілки». Мене ніхто не викликав. Ми це питання розглядали на Правлінні. Жодного злочину там не виявлено, тому, очевидно, прокуратура й досі не зацікавилась цим питанням.
А хто ж у нас слідчі, прокурори і судді?
Пан даниленко свого часу втік уночі з Житомира, де займав посаду заввідділом культури міськвиконкому. Я тоді був головним редактором «Вільного слова» і депутатом, і знаю, що кажу. Проти нього тоді було порушено кримінальну справу. Написав мені слізного листа, в якому жалівся, як йому погано і тяжко. Боявся, що посадять. У Києві його якийсь час переховувався в друзів, яким він потім «віддячив», заїхавши публічно в фізіономію. Потім цей пан так само поспішно забрав манатки від Юрія Логуша з його «Коронацією слова», але так співпало, що одразу після цього проекту він придбав 4-кімнатну квартиру в Києві. Про цього пана багато відгуків від колег. Але не хочу тут їх тиражувати.
Нині він баламутить з КО НСПУ. Не виконав ухвалу Правління про перегляд складу Правління КО НСПУ. На посаду заступника пропонував Крюгера, а на посаду відповідального секретаря Є.Стрій, студентку, без освіти і без поняття. Робота фактично паралізована.
Пан Гай. З козацьким прізвищем, від якого він чомусь відмовився.
Замість ОО тривалий час була зареєстрована Білоцерківська міська організація НСПУ, не передбачена Статутом НСПУ).
Чому не відкривав рахунок? Та тому що це був його особистий бізнесово-фінансовий проект.
Хто насправді відповідальний секретар КОО НСПУ: Ю.Гай чи Володай-Зубкова? На офіційному сайті КОО НСПУ – Володай-Зубкова, а в відомості на зарплату – Ю.Гай. Гай збрехав, що він просто «секретар». Ю.Гая нема навіть у членах Ради. Також нагадаю ст..25-1 Кодексу законів по працю, де йдеться про обмеження у спільній роботі на одному підприємстві близьких родичів, якщо вони безпосередньо підпорядковані один одному.
Виявляється, що родинний бізнес під вивіскою НСПУ Гаєм ведеться вже давно. В 2007 – 2009 роках в КОО на посадах літконсультантів «працювали» його зять Курило Є.Р. і дочка Курило О.А. – архітектори, не члени НСПУ.
Зараз він сам вершить «правосуддя», називає мене злочинцем, а НСПУ – «злочинною організацією».
Хто дав тобі на це право?
Тим часом цього правдолюба чомусь зовсім не було чути, коли Яворівський з Кримом порядкували в Спілці, як на своїй вотчині. Трохи нагадаю. До речі, про це зокрема йдеться в знаменитій статті в УМ «Спілка-яворівка», автор якої дивним чином тепер фактично опинився в одній компанії з Гаєм.
Отож, наша поліклініка. Відповідь з Генпрокуратури: «Національною спілкою письменників України 17.07.2007 до статутного фонду ТОВ «Центр краніальної терапії» передано приміщення по вул. Рейтарській, 15 загальною вартістю 6,9 млн. грн. У цей день прийнято нову назву підприємства — «Багатопрофільний лікувально–хірургічний центр». За рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12. 2008 задоволено позов зазначеного товариства до НСПУ та визнано за ними право власності на передану споруду».
Ще раз. до статутного фонду ТОВ «Центр краніальної терапії» передано приміщення по вул. Рейтарській, 15 загальною вартістю 6,9 млн.
Отож, вартість оборудки, 6,9 млн. грн., тоді коли долар був 1:5. Тобто 1 млн. 400 тис. доларів. Неслабо.
Ні поліклініки, ні грошей. Дуля з маком. Де був тоді великий правдоруб? А поруч із Яворівським!
Одеса. В грудні 2005 року за двома актами купівлі-продажу було продано 4.5 га землі, а також 2 спальних корпуси, два гуртожитки, бібліотека, адмінкорпус, їдальня, два склади, гараж, овочесховище і трансформаторна станція за (увага!) за 300 тис. грн.. 4,5 га землі + купа майна – за 300 тис .грн., тобто за 60 тис .доларів. І це при ціні за 1 сотку – 10 тис. доларів!
Де був тоді правдоруб?
А поруч з Яворівським як його по справник і холуй!
При цьому Гай: «безкарно красти спілчанське майно не маємо права дозволяти нікому».
Ось така ціна правдолюбству цього провокатора і баламута.
А ось ще дещо про цього баламута і провокатора.
Доклав титанічних зусиль, щоб Статут зі змінами і доповненнями, проголосований на Правлінні 27.102016, не був зареєстрований реєстраційною службою. Якби до 1 липня не був продовжений термін для перереєстрації статутів громадських організацій для збереження статусу неприбуткової особи, з 1 січня НСПУ була б банкрутом, або довелось би піти на кардинальні скорочення в центрі і на місцях, залишивши в штаті десяток – півтора працівників – бо тоді б змінились умови оподаткування, і ми не змогли б вижити. Гай домагався, щоб Спілка була знищена.
Не сумніваюсь, що і тепер він буде робити все можливе, щоб Статут не був зареєстрований. Щоб знищити Спілку.
Ще кілька фактів. Про те, як цей баламут і провокатор доїть Спілку.
У 2011 році на р/р «Білоцерківдрук» за друк двох довідників було перераховано 52 тис. 690 грн., тобто 6,5 тис. доларів.
Крім того, тоді ж на р/р Київського обласного творчого обєднання «Культура» (Б.Церква) було перераховано 15 тис. грн.., а на р/р ФОП «Кравець» — 8 тис. грн..
Всього майже 76 тис. грн..
Але Гай подав до суду, вимагаючи сплати за несвоєчасну сплату НСПУ за довідники.
І в 2013 – 2014 році НСПУ, яка тоді ледве дихала, сплатила на рахунок Гая 98 644 грн.
Хто знає, куди пішли ці гроші?
КОО НСПУ покидають письменники, з різних причин, але переважно це достойні письменники, які не витримують нечистоплотної атмосфери, культивованої Гаєм.
З доповіді (на сайті): «Невдовзі пішла з нашої організації у Київську міську і нечисленна група штрейкбрехерів»
Ось вони, штрейкбрехери:
Ольга Довгопят, Вас. Рубан, А.Топчій, О.Сандига, О.Дробаха, Іван захарченко, Мих. Карасьов, Вол. Корнійчук Вас. Трубай.
Кілька колег повідомили мені, що також мають намір покинути КОО НСПУ.
При цьому є ініціатором позову до суду від УФК з приводу звернення Секретаріату до СБУ, МЗС і Міністерства культури, в якому йдеться про т.зв. Мінську ініціативу під патронатом Швидкого. Вже тричі від УФк їздили до Мінська деякі наші письменники, найближче оточення Даниленка, їх він незаконно вніс включив до складу правління КО НСПУ: Мудрак, Астапенко, Вано Крюгер.
А недавно в-во Самміт-книга за підтримки Міждержавного фонду гуманітарного співробітництва держав-учасниць СНД (місце перебування Фонду – Москва) видало «збірку ліричних віршів молодих поетів Білорусі, Росії, України». До речі, Україна навіть за часів Януковича не приєдналася до цього Фонду. Тут ті самі І.Астапенко, Вано Крюгер, Олена Карпенко, Л.Мудрак.
Скажу й про неодноразові погрози Гая на мою адресу вчинити фізичну розправу, застрілити мене з іменного пістолета, якого він нібито отримав за свою участь у бойових діях, як він роказує (тричі, а також казав іншим). З цього приводу я звернувся до Головного управління Національної поліції в Києві, у Міністерство внутрішніх справ і до Генеральної прокуратури з заявами про вчинення кримінального правопорушення з боку Гая.
Підписується, що він – в Діючій армії в Авдіївці.
При цьому цей «військовий кореспондент» ЛУ публікує всю інформацію про солдата АТО. Як кажуть учасники АТО, саме за такими інформаціями тітушки інформаційного простору відстежують наших бійців і їхні сімї для розправи. Тобто це фактично «наводка».
Дуже негативну оцінку дав діям Гая гетьман Труханівської січі під час поїздки письменницької делегації в 2015 році в складі Агітпоїзда. Дзвінок зі Львова.
То хто ховається під личиною правдоборця і «військового кореспондента» ЛУ?
Хто нас безкінечно пихато повчає, що і як робити, сам будучи з отакезним рилом у пухові?
Хто в нас присвоїв собі статус слідчих, прокурорів і суддів?
Можна уявити, що б Гай і його сподвижники робили, якби зараз повернувся 37 рік.
Шановні колеги!
Вже більше року довкола Спілки — скандали, звинувачення, судові позови, судові процеси, бруд, провокації. Нас намагаються втягнути, фактично втягнули у болото, яке смердить нечистотами. Це їхній стиль, їхній рівень. Триває цілеспрямоване, методичне паплюження Спілки.
Перекладають вину на керівництво Спілки: самі заколотили, дестабілізували, а винуватий М.С.
Вони намагаються деморалізувати і дискредитувати керівництво Спілки. Вони виставляють себе «ефективними менеджерами», які наведуть лад після неефективного і корупційного нинішнього керівництва. Вони шукають конфлікти, а не можливості для роботи і творчої діяльності.
При цьому вони самі ж створюють кризові ситуації, в яких винуватять нас.
І знову на орбіті з»явився той, хто вже тричі намагався якщо не очолити Спілку, то бодай завести слухняну маріонетку.
Одному з колег він сказав, що «куратор від Банкової не хоче говорити з Сидоржевським». Така пацаняча термінологія в стилі часів Януковича. Нагадаю, що цей «колега» був своїм за Януковича – Табачника, а тепер курує наших заколотників.
(До речі, на всякий випадок. Банківські виписки не завжди горять і не зникають безслідно).
Ця групка нав’язує письменницькій спільності брехливі тези про корупцію в керівництві, домагаючись цілком конкретних цілей для себе: зміна влади, доступ до ресурсів, дискредитація Спілки як сили, котра відстоює національні інтереси, перетворення її (в кращому разі) в бізнесовий придаток якогось олігарха, в гіршому – знищення Спілки.
Якщо ж їм не вдасться усунути нинішнє керівництво Спілки – тоді мета — знищити Спілку, звинувативши в цьому знову ж таки Сидоржевського.
Причому тут об»єдналися тут неукраїнські і антиукраїнські сили. Тут видно чітке політичне замовлення.
Ось такий їхній план.
Але нас – значно більше. Поки я є головою Спілки, у них нема шансів на те, щоб нас зламати.
Проте без вашої підтримки ми перемогти не зможемо. Безперечно, ми мусимо зробити свій вибір.
Або, або…
Я як голова НСПУ, налаштований адекватно і рішуче. Прошу вашої підтримки.
На сьогодні ваша підтримка – це належна оцінка дій баламутів і провокаторів, це виступи і роз»яснення в обласних організаціях, виступи в пресі. Це підтримка конструктивних пропозицій керівництва на цьому Правлінні і на з»їзді і це наші спільні рішення..
3 березня 2017 року
