Птащенко О. Наша Голгофа: думи / Олександр Птащенко: вступ. ст. О.Різникова. – Одеса: Астропринт, 2014. – 72 с.
Думи – притаманний тільки українській усній традиції народний епос, пов’язаний з подіями української історії. Сюжети дум засвідчують причетність цих усних зразків до періоду козаччини. Не даремно кобзарі і лірники часто називали думи «козацькими піснями».
Сам термін «дума» в українську фольклористику запровадив відомий дослідник Михайло Максимович у передмові до збірки «Малороссийские песни» (1827 р.). Серед найвідоміших – «Дума про Марусю Богуславку», «Буря на Чорному морі», «Дума про Самійла Кішку», «Про Олексія Поповича»…
Знаний фольклорист Філарет Колесса довів, що думи за формою поетичного і музичного вислову споріднені з голосінням. Їх єднає мелодійна та ритмічна близькість, речитативний стиль, перевага дієслівних рим, нерівноскладовість віршових рядків, імпровізаційність виконання…Саме імпровізаційність давала змогу народжуватися новим варіантам та версіям сюжетів, а згодом – інтерпретаціям. Народним і літературним. Можна пригадати бодай «Думу про братів неазовських» Ліни Костенко…
Не всі «думи» в українській літературі, названі так, були за жанром думами, як от «Дума про Британку» Юрія Яновського чи «Дума про діда» Василя Симоненка. Нині відродити думу – за формою і її глибинною сутністю – взявся одеський поет, доктор фізико-математичних наук, професор Одеського університету імені І.І. Мечникова Олександр Птащенко. Його збірка «Наша Голгофа» – це спроба осмислити найболючіші події української історії через призму думового епосу: «Дума про кримський похід повстанців-махновців», «Варшавський суд Степана Бандери», «Дума про Антона Крушельницького», «Дума про Чорновола», «Дума про Майдан»…
Як і в народному епосі, у літературних думах Птащенка, є традиційні зачини і закінчення («славословія»), що зосереджують глибинне основне навантаження твору. Приміром, «Дума про кримський похід…» завершується словами:
Та не загинула великая воля!
Вічна слава синам Гуляйполя!
Та не загинула наша родина –
Буде вічно жива Україна!
А «Дума про Ніну Строкату» закінчується оспівуванням героїзму нескорених:
Співаймо ж славу вкраїнським героям,
Славу вірним дружинам героїв!
Вірний поетиці дум, автор застосував гіперболу, тавтологічні звороти, заперечні паралелізми і порівняння:
Передай же і сину, і внуку
Хмеля Богдана,
Мазепи Івана,
Бандери Степана науку:
Ні під якою владою чужинською:
Ні під короною австрійською,
Ні під турками-бусурманами,
Ні під німцями-германами,
Ні під ляхами-панами,
Ні під московськими двоглавими орлами –
Не буде вільної Вкраїни,
Не буде хліба у родини,
Не буде щастя для людини,
Не буде матері в дитини,
Не буде в тебе Батьківщини!
У багатьох текстах О. Птащенко широко використав риторичні питання, що посилюють емоційне напруження текстів, додають експресії описаному:
Ой чого ж це хвилюється люд,
ой чого це вирує-нуртує Варшава?
Ой чого ж це поліція, мов сарана,
усі вулиці вкрила?
Щоб змалювати лиховісну картину розподілу «здобичі» «політичними лідерами», автор вдався до символіки хижих орлів, запозиченої із народного епосу:
Та довго ж орли ті кружляли,
на схід і на захід літали –
чогось там собі шукали –
і раптом…на землю впали:
на здобич каменем впали,
ту здобич ділити стали:
посади, портфелі, крісла…
Відвагу, жертовність, силу волі героїв О. Птащенко передав з допомогою сталих зворотів, притаманних для дум: «велику силу мав», «будив-підіймав» український дух, «лицарі мужні-завзяті»…
Особливо зворушлива додана до збірки «Дума про Надію Савченко», де героїня «всі московські знущання-катування мужньо перетерпала, // звинувачення безглузді рішуче відкидала…». Дієслівна рима, що додає текстові динамізму, також засвідчує зв’язок авторської думи з народним епосом.
Збірка О. Птащенка «Наша Голгофа», опублікована в Одеському видавництві «Астропринт», – не тільки новаторська спроба надати нового життя архаїчному фольклорному жанру, а сміливе прагнення автора пробудити українську душу, возвеличити силу українського духу.
Оксана Шалак,
Кандидат філологічних наук, член НСПУ, лауреат премій імені Михайла Коцюбинського та Мирона Утриска
