Продовження традиції

0

Птащенко О. Наша Голгофа: думи / Олександр Птащенко: вступ. ст. О.Різникова. – Одеса: Астропринт, 2014. – 72 с.

 

Думи – притаманний тільки українській усній традиції народний епос, пов’язаний з подіями української історії. Сюжети дум засвідчують причетність цих усних зразків до періоду козаччини. Не даремно кобзарі і лірники часто називали думи «козацькими піснями».

Сам термін «дума» в українську фольклористику запровадив відомий дослідник Михайло Максимович у передмові до збірки «Малороссийские песни» (1827 р.). Серед найвідоміших – «Дума про Марусю Богуславку», «Буря на Чорному морі», «Дума про Самійла Кішку», «Про Олексія Поповича»…

Знаний фольклорист Філарет Колесса довів, що думи за формою поетичного і музичного вислову споріднені з голосінням. Їх єднає мелодійна та ритмічна близькість, речитативний стиль, перевага дієслівних рим, нерівноскладовість віршових рядків, імпровізаційність виконання…Саме імпровізаційність давала змогу народжуватися новим варіантам та версіям сюжетів, а згодом – інтерпретаціям. Народним і літературним. Можна пригадати бодай «Думу про братів неазовських» Ліни Костенко…

Не всі «думи» в українській літературі, названі так, були за жанром думами, як от «Дума про Британку» Юрія Яновського чи «Дума про діда» Василя Симоненка. Нині відродити думу – за формою і її глибинною сутністю – взявся одеський поет, доктор фізико-математичних наук, професор Одеського університету імені І.І. Мечникова Олександр Птащенко. Його збірка «Наша Голгофа» – це спроба осмислити найболючіші події української історії через призму думового епосу: «Дума про кримський похід повстанців-махновців», «Варшавський суд Степана Бандери», «Дума про Антона Крушельницького», «Дума про Чорновола», «Дума про Майдан»…

Як і в народному епосі, у літературних думах Птащенка, є традиційні зачини і закінчення («славословія»), що зосереджують глибинне основне навантаження твору. Приміром, «Дума про кримський похід…» завершується словами:

Та не загинула великая воля!

Вічна слава синам Гуляйполя!

Та не загинула наша родина –

Буде вічно жива Україна!

А «Дума про Ніну Строкату» закінчується оспівуванням героїзму нескорених:

Співаймо ж славу вкраїнським героям,

Славу вірним дружинам героїв!

Вірний поетиці дум, автор застосував гіперболу, тавтологічні звороти, заперечні паралелізми і порівняння:

Передай же і сину, і внуку

    Хмеля Богдана,

          Мазепи Івана, 

               Бандери Степана науку:

Ні під якою владою чужинською:

Ні під короною австрійською, 

Ні під турками-бусурманами, 

Ні під німцями-германами,

Ні під ляхами-панами,

Ні під московськими двоглавими орлами – 

Не буде вільної Вкраїни,

Не буде хліба у родини,

Не буде щастя для людини,

Не буде матері в дитини,

Не буде в тебе Батьківщини!

У багатьох текстах О. Птащенко широко використав риторичні питання, що посилюють емоційне напруження текстів, додають експресії описаному:

Ой чого ж це хвилюється люд, 

          ой чого це вирує-нуртує Варшава?

Ой чого ж це поліція, мов сарана,

            усі вулиці вкрила?

Щоб змалювати лиховісну картину розподілу «здобичі» «політичними лідерами», автор вдався до символіки хижих орлів, запозиченої із народного епосу:

Та довго ж орли ті кружляли,

на схід і на захід літали –

чогось там собі шукали –

і раптом…на землю впали: 

на здобич каменем впали,

ту здобич ділити стали:

посади, портфелі, крісла…

Відвагу, жертовність, силу волі героїв О. Птащенко передав з допомогою сталих зворотів, притаманних для дум: «велику силу мав», «будив-підіймав» український дух, «лицарі мужні-завзяті»…

Особливо зворушлива додана до збірки «Дума про Надію Савченко», де героїня «всі московські знущання-катування мужньо перетерпала, // звинувачення безглузді рішуче відкидала…». Дієслівна рима, що додає текстові динамізму, також засвідчує зв’язок авторської думи з народним епосом. 

Збірка О. Птащенка «Наша Голгофа», опублікована в Одеському видавництві «Астропринт», – не тільки новаторська спроба надати нового життя архаїчному фольклорному жанру, а сміливе прагнення автора пробудити українську душу, возвеличити силу українського духу.

 Оксана Шалак,

Кандидат філологічних наук, член НСПУ, лауреат премій імені Михайла Коцюбинського та Мирона Утриска                                                                                                                                                              

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я