Тетяна Юзьв’як. Про мову

0

ти разом із моєю прабабцею вибирала буряки в колгоспі
купала в ночвах сільських дітей
сіяла жито
пекла паску
і звечора витирала натомлені руки в запаску
ти співала з людьми «вічная пам’ять»
коли прабаба вмерли
ницьма ходила довкола грушки й тихо підпирала стріху
аби не впала хата
ти разом із моєю бабусею молилася в церкві
видавала маму заміж
пасла корів
і сушила сіно
ховала діда й гірко ридала бо світ інколи таке мале скельце
із променем тьми і світла водночас
ти варила повидло й збирала квіти
будувала дім і розводила ватру
готувала кутю й бігала вогником сотні свічок у листопадові дні пам’яти
ти разом з мамою народила мене
співала колисанки
вистригала віхтики маленьких поразок
і ліпила з них глечики
тихих дзвонів свободи
ти разом зі мною народила синів
пришилась в їх голос пшеничним колоссям
блакитний папір небесного спокою
сховався в платівці пісень про життя
мово!
найтонше зізнання любові сплітають птахи
коли в погляді — дім
найтонше зізнання любові малюють солдати
коли кулею падають в землю
найтонше зізнання любові пише країна у серці якої — твоє ім’я
твій біль і страждання
в найменшому слові

Джерело: facebook.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я