9 березня на базі Германівської загальноосвітньої школи, що на Київщині, відбулося вшанування пам’яті відомої української письменниці Дніпрової Чайки.
У заході взяла участь відомі письменницька делегація НСПУ, зокрема, лауреати премії імені Лесі Українки Анатолій Качан, Зірка Мензатюк, Марія Морозенко та актор і поет Василь Довжик.
Під час зустрічі почесні гості розповідали про життя та творчість письменниці, а учні школи читали вірші і співали пісні на слова Дніпрової Чайки.
На завершення зустрічі секретар НСПУ Анатолій Качан вручив Грамоту Національної спілки письменників України колективу Германівської ЗОШ та директору школи Ірині Мазуренко за популяризацію творчості та вшанування пам’яті видатної української письменниці Дніпрової Чайки.
Нагадаємо, що Національна спілка письменників України за ініціативою Анатолія Качана започаткувала традицію вшанування на Київщині пам’яті Дніпрової Чайки.
Довідка
Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) — народилася у в селі Зелений Яр Доманівського району Миколаївської областів родині священика. Дитинство та молодість її проминули на півдні України. Закінчивши Одеську гімназію 1879 р., вона розпочала педагогічну діяльність спочатку як приватна вчителька, працювала у сільських школах Херсонської губернії.
У 1885 р в одеському альманасі «Нива» було вперше надруковано два вірші Дніпрової Чайки («Вісточка» й «Пісня») та оповідання «Знахарка», яке за своїм характером близьке до запису з народних уст. Дніпрова Чайка працювала у багатьох жанрах, добре відомі її вірші, п’єси, казки, оповідання, нариси. Основні теми її творчості — тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 р.
Починаючи з 1887 р., письменниця друкується здебільшого в періодичних виданнях Західної України (альманах «Перший вінок», журнали «Дзвінок», «Правда», «Зоря»), випускає цикл «Морські малюнки». Особливий інтерес у сучасників і найвищу оцінку критиків викликали її поезії в прозі: «Мирські малюнки», «Теньнесозданныхсозданий», «Дві птиці», «Морське серце», «Тополя», «Хвиля».
Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей вона писала казки, вірші, лібретто дитячих опер («Коза-дереза», «Краплі-мандрівниці», «Пан Коцький», «Весна-красна»). Твори її для дітей виховують у юних читачів ідею перемоги добра над злом.
Однак у 1909 р. письменниця захворіла і виїхала на лікування в Одесу, де й перебувала до 1911 р. Невдовзі Дніпрова Чайка тяжко захворіла. Писати змогла вже тільки протягом 1918–1920 рр.
Померла Дніпрова Чайка 13 березня 1927 в с. Германівці на Київщині. Похована у Києві на Байковому кладовищі.
