«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або які створювали українці діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.
Підготовлено 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглянуто як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.
Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.
У фокусі дослідження кураторський підхід, згідно з яким було обрано знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти і тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.
«Унікальність проєкту в його кроссекторальності, адже наукові консультанти представляють різні сфери — візуальне мистецтво, літературу, кіно, видавничу справу й редагування, історію, що дозволяє комплексно поглянути на видання й виявити їхні особливості. За кожним із цих призабутих, а для широкого загалу невідомих видань стояли люди, які любили свою справу й попри складні й часто небезпечні умови висвітлювали культурні процеси, а часто були їхніми творцями», – розповідає Оксана Хмельовська, співкураторка проєкту.
Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.
«В епоху діджиталізації та поступового зникнення друкованої періодики, збереження цих видань як артефактів матеріальної культури та історії набуває нового значення. Це спадок, який ми маємо вивчити й повернути у культурний обіг. Він слугує не лише історичним зрізом епох, але й свідченням того, що мистецькі процеси в Україні не припинялися навіть у найскрутніші часи», – говорить Олександр Мимрук, співкуратор проєкту.
Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва. Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.
Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику: музей-архів преси, проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana», електронна бібліотека «Культура України».
Джерело: «Читомо»