17 лютого 1908 р. народився Олекса Влизько — український поет і прозаїк.
Зять нащадка Тараса Шевченка художника Фотія Красицького.
26-річний Влизько був розстріляний НКВС у Києві.
Олекса Влизько. Вірші
ТУМАН
І тут, і там вітрила волохаті, —
Суцільний дим од моря до небес,
і тільки іноді прорвуться з плес
далеких сонць проміння кострубаті,
і зірвуть млу, де піняться прибої,
та крутять хвилі виром карусель,
а десь летить сп’янілий корабель
між двох морів, — і під, і над тобою…
…І знову, знову… Сторогатим чортом
охрестить все похмурий капітан
і вдарить в дим, одчайно, мов таран,
сирени тон над портом.
СЕРЦЕ
Гей, ти, серце, — сонячно гаряче,
Гей, ти, серце, — сонцем золоте!
Від колиски невгамовна вдача
Оселилась з нами і росте!
Понесем же, серце, голі й босі.
На одчай голівоньку свою!..
(…Скоро, скоро прийде злота осінь
І повисне тишею в гаю…)
Мабуть, так накреслено дороги
Та стежки зазорені мої, —
Щоб лягали вічно попід ноги
З голубого міста на гаї!
АЕРОПЛАН
Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі.
М’яко котилися хвилі над полем у злотому морі,
Коник дзюрчав у волошках, і сивий старенький корівник
Десь на леваді в сопілку, пасучи корови, дударив.
Раптом прийшло, зашуміло, мов буря осіння у пущі,
Й птиця, жар-птиця залізна майнула… Ревіли корови,
Плакали верби і вже не дзвонили в повітрі,
Плакала лунко сопілка — в сумі сивенький дударик.
Джерела: uahistory.com, poetryclub.com.ua.
Прокоментуєте?
