Чернігівська обласна організація Національної спілки письменників України веде свій відлік від 3 грудня 1976 року, коли в читальному залі обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка відбулися установчі збори письменників Чернігівщини. На той час в області мешкало десятеро професійних літераторів: чернігівці Ірина Коцюбинська, Микола Слав’ятинський, Кузьма Журба, Дмитро Куровський, Станіслав Реп’ях, бахмаччанин Вілій Москалець, ніжинці Павло Сердюк і Степан Пінчук, корюківчанка Надія Петренко та прилуччанин Микола Турківський. Серед присутніх у залі було чимало письменників-початківців, які згодом поповнили лави НСПУ. Чернігівська письменницька організація за часом створення стала в Україні дев’ятнадцятою. Першим її головою був обраний Станіслав Реп’ях.
З часу свого заснування і дотепер Чернігівська обласна організація НСПУ задає тон у літературному процесі області. У 70-ті роки праця письменників була у великій пошані. Люди багато читали, залюбки обговорювали прочитане. Були популярними виступи літераторів у трудових колективах. Повагою читачів користувалися проза Вілія Москальця і Надії Петренко, поезії Кузьми Журби, Дмитра Куровського, Станіслава Реп’яха, Миколи Турківського. Літературознавець Ірина Коцюбинська була відома спогадами про свого батька, Михайла Коцюбинського. Микола Слав’ятинський перекладав з німецької, французької і польської мов класиків світової літератури: Шиллера, Меріме, Беранже, Міцкевича та інших. Степан Пінчук займався перекладами (з французької, польської) і критичними розвідками. Значний внесок у розвиток вітчизняної критики і літературознавства зробив Павло Сердюк, автор книг «Платон Воронько», «Чингіз Айтматов» та інших.
У 80-ті роки лави спілчан поповнили не менш цікаві особистості: прозаїк-сатирик Володимир Кезля; прозаїк-лірик Петро Дідович; автор книги про корюківську трагедію 1943 року Борис Наріжний; прозаїк-романтик Йосип Павлів, який у своїх творах оспівав красу природи Півночі і непередбачувану природу людської душі; драматург Анатолій Ларченков; наші знані поети Дмитро Іванов, Василь Буденний, Петро Куценко; поетеса і прозаїк Таїсія Шаповаленко; поет і прозаїк Микола Адаменко.
Окрім літературного процесу, що є головним у діяльності письменників, обласна організація започаткувала відзначення ювілеїв літераторів-земляків, зокрема, забутих, а то й заборонених: Ганни Барвінок, Пантелеймона Куліша, Василя Чумака, Миколи Вороного, Анатолія Олійника, Василя Блакитного, Олекси Десняка, Михайла Івченка, кобзаря Петра Ткаченка-Галашка та інших. У Чернігові було відкрито меморіальні дошки Павлу Тичині, Василю Блакитному, Кузьмі Журбі, Дмитру Куровському, Миколі Слав’ятинському, мовознавцеві Всеволоду Ганцову, у Ніжині – Юрію Збанацькому та Євгену Гуцалу, в Срібнянському районі – Михайлу Івченку. Також було встановлено пам’ятний камінь на місці будинку Леоніда Глібова у Чернігові, відкрито музей книги «Фата Моргана» у селі Вихвостів на Городнянщині, літературно-меморіальний музей Павла Тичини в селі Піски Бобровицького (нині Ніжинського) району.
Чимала заслуга у всіх цих починаннях належить Станіславу Реп’яху, який неодноразово обирався головою Чернігівської письменницької організації, членом ради НСПУ. Поет, прозаїк, публіцист, перекладач, краєзнавець, автор близько півсотні книг, заслужений працівник культури України і Чувашії, Станіслав Панасович був добре знаним літератором не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Окремий напрямок діяльності письменницького осередку – організація творчих семінарів, конференцій, симпозіумів, літературних свят, фестивалів, регіональних та міжнародних зустрічей письменників з метою розвитку культурного співробітництва, духовного взаємозбагачення народів. У 70-80—ті роки чернігівські літератори брали участь у літературних святах «Чуття єдиної родини», «Над Дніпром, Десною й Сожем», днях чуваської літератури на честь поета Мішші Сеспеля, похованого в місті Остер.
У наші дні найвагомішим літературним святом українських письменників є Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій. У травні 1992-го та 2015-го років письменників з усієї країни і з-за кордону приймала чернігівська земля.
В усі часи письменницька організація велику увагу приділяла питанню поповнення своїх рядів молодою творчою зміною. З часу створення Спілки в області діяло літературне об’єднання при молодіжній газеті «Гарт», очолюване спочатку Станіславом Реп’яхом, а пізніше – Дмитром Івановим, на засіданнях якого збиралася творча молодь, що тільки мріяла вступити до Спілки. Учасники засідань заслуховували твори своїх колег, ділилися враженнями, досвідчені письменниками давали поради молодим літераторам. Чимало майбутніх спілчан починали свій професійний поступ саме на цих засіданнях.
З незалежністю України обласна письменницька організація почала швидко зростати чисельно. За останніх тридцять років її лави поповнили 55 письменників. Перебування в організації – процес динамічний. Деякі письменники поміняли місце проживання і перевелися до інших обласних осередків. Серед тих, хто перевівся до Київської організації НСПУ, поет, прозаїк, критик, літературознавець, перекладач Олександр Астаф’єв, поет Сергій Коноваленко, поетеса Анна Малігон, прозаїк, поет, кінодраматург, критик Гурам (Семен) Петріашвілі, вже згадувані Надія Петренко і Таїсія Шаповаленко. Ще один вже згадуваний літератор Анатолій Ларченков переїхав до Смоленська (Росія). Видатний прозаїк Любов Пономаренко, уродженка села Іванківці Срібнянського (нині Прилуцього) району, перевелася до Полтавської обласної організації НСПУ.
На жаль, час бере своє, і старше покоління чернігівських письменників відходить у вічність. З літераторів-професіоналів, які стояли біля витоків обласної письменницької організації, залишилася тільки Надія Петренко. Пішло в засвіти чимало тих, хто поповнив Спілку в часи незалежності України. Ось їхні імена. Петро Зуб – поет, прозаїк, композитор, відомий пісняр, завідувач кафедри музики і співів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, де зараз відкрито аудиторію-музей його імені. Поет, прозаїк Володимир Кашка, талановитий «неголосний трудяга», активний учасник потужного літературного об’єднання Бахмаччини, відомий своїми поезіями, творами для дітей, романами «Житло» і «Картотека пана Альфи». Анатолій Крупко, поет з Козелеччини, людина, яка змалечку несла хрест важкохворої людини і знаходила в собі сили для оспівування краси життя. Микола Холодний – одна з найбільш екзотичних постатей у літературному процесі Придесення: його репресовували у 60-ті роки, його поезіями захоплювалися в незалежній Україні, його ім’я внесено до Британської енциклопедії. Микола Ткаченко (Чорновус) – прилуцький журналіст, поет, безмежно закоханий в українське слово, перша скрипка в поетичній династії Чорновус-Ткаченко-Білоцвіт. Іван Шевченко, визнаний спершу за кордоном як переможець міжнародного конкурсу гумору та сатири в місті Філадельфія (США), а тоді вже й в Україні, дитячий письменник-фантаст, також автор творів для дорослих, зокрема на історичну тематику. Володимир Шкварчук – прозаїк, публіцист, активний борець за права людини на свободу слова, дослідник історичної правди. Олена Шульга – прилуцька поетеса, людина непересічного таланту, тяжкої долі, самобутнього життєвого шляху. Микола Шуст – партизан-підпільник, орденоносець, всебічно обдарований митець, прозаїк, автор книг про Другу світову війну, зокрема, про діяльність ніжинської підпільної організації під проводом Якова Батюка. Поет-гуморист Олександр Климіша, прийнятий до Національної спілки письменників України посмертно. Михайло Курдюк – науковець, ветеран Другої світової війни, Полковник козацтва, прозаїк, публіцист, співець заповідної природи України.
А ось імена тих наших побратимів, з якими ми ще п’ять років тому урочисто відзначали 40-річчя обласної письменницької організації і яких сьогодні з нами, на жаль, теж уже нема. Володимир Сапон – поет, прозаїк, відомий чернігівський краєзнавець, упорядник антології «Чернігівська Шевченкіана», автор передмови до антології обласної письменницької організації «Ужинок за сорок літ». Віталій Леус – прозаїк, публіцист, автор понад 50 книжок романів, повістей, оповідань та історико-краєзнавчих нарисів, численних детективних творів. Микола Клочко – колишній політичний в’язень, поет, прозаїк, по-справжньому оцінений тільки в роки незалежності. Ганна Арсенич-Баран – колишня завідувачка кафедри філологічних дисциплін і методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, знана поетеса і прозаїк, очільниця обласного письменницького осередку у 2016-2021 роках, упорядник хрестоматії «Література рідного краю», яка вийшла друком вже після смерті Ганни Василівни і посіла важливе місце у списку літературних раритетів області, будучи найповнішим виданням про літературний процес на Чернігівщині з часів сивої давнини і до наших днів. Юрій Сбітнєв – прозаїк, сценарист, публіцист, дослідник літописної спадщини Давньої Русі, автор оригінального прочитання шедевра світової літератури «Слова о полку Ігоревім». Ростислав Мусієнко – поет, прозаїк, журналіст, політичний оглядач, автор проекту і перший упорядник чернігівського журналу «СКІФ» (Спецслужби-Кримінал-Історія-Фантастика), дипломант Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова».
Ми пам’ятаємо всіх письменників, які були в нашій організації, і свято оберігаємо їхню літературну спадщину.
Нині у лавах Чернігівської обласної організації Національної спілки письменників України перебуває 38 письменників, які своїм талановитим словом оберігають українську духовність, історію, рідну мову, національну культуру. Коротко згадаємо кожного.
Поет і прозаїк Микола Адаменко – колишній політв’язень, автор глибоко філософських поезій, широко відомого роману «Закон-тайга», який витримав не одне перевидання, почесний громадянин Сосниччини, людина нескореної волі і сильного духу, чиє 90-ліття ми незабаром святкуватимемо.
Іван Баран – поет, прозаїк, наймолодший з усіх чернігівських спілчан, проте вже має у своєму доробку вісім збірок; пише змалечку, крізь призму його поезій виразно проглядається процес становлення молодого українця; гідний продовжувач літературної династії, започаткованої Ганною Арсенич-Баран.
Ольга Батьковська – поетеса, авторка шести поетичних збірок і багатьох пісенних текстів, а також художньо-краєзнавчого видання про місто Бахмач, учасниця Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал».
Олеся Білоцвіт (Олександра Ткаченко) – поетеса, молодший представник літературної династії Ткаченків з Прилук, понад п’ятнадцять років мешкає у Мельбурні (Австралія); всі свої почуття і відчуття поза Батьківщиною вкладає в поетичні рядки, розлука для неї – це випробування на честь, на вірність, на любов.
Віктор (Віталій) Божок – поет, прозаїк, публіцист; лауреат міжнародних та всеукраїнських літературних і публіцистичних конкурсів; своєю творчістю палко відгукується на актуальні і доленосні події в Україні і світі.
Лілія Бондаревич-Черненко – білоруска за народженням, українка за духом. Вважає Україну своєю другою Батьківщиною. Поетеса, прозаїк. Пише українською, білоруською та російською мовами. Лауреат багатьох міжнародних і всеукраїнських літературних премій та конкурсів, за літературну працю нагороджена медалями Івана Мазепи, Олександра Довженка та Кирила Туровського.
Олексій Брик – народився на Вінничині, довгий час мешкає у Чернігові. Прозаїк, публіцист. Його книги зберігаються в бібліотеці музею Ватикану, Московській національній українській бібліотеці, музеї Ядвашема в Єрусалимі та бібліотеці Страсбурзького університету.
Василь Буденний – доцент кафедри слов’янської філології Чернігівського національного педагогічного університету, поет. У своїй творчості по-філософськи осмислює життя, переймаючись долею України, Поета, Людини. Автор кількох десятків поетичних збірок і п’яти книг для дітей.
Микола Будлянський – поет, прозаїк, публіцист; заслужений журналіст України, автор численних збірок поезій, нарисів і новел, лауреат багатьох міжнародних і обласних літературних премій. Нагороджений медалями «За працю і звитягу» та міжнародно-літературною «Олександр Довженко».
Валентина Громова – добре знана в області журналістка з ліричною душею, чий творчий доробок знайшов своє відображення у двох поетичних збірках; ініціаторка відродження літературних субот в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського.
Поет і прозаїк Анвар Деркач – його світоглядною революцією став прихід до Ісламу, який співпав у часі з Помаранчевою революцією 2004 року. Відтоді його творчість, як і решта життя, проходить під знаком цієї релігії. 2017-го року здійснив хадж (прощу) до Мекки (Саудівська Аравія). Творчість поєднує з активною правозахисною роботою.
Сергій Дзюба – поет, прозаїк, публіцист, дитячий письменник, драматург, перекладач, пародист, критик, гуморист, автор пісень (слів та музики). Автор 110 книг, котрі вийшли друком у 25 країнах світу. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 60 держав. Почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна». Почесний професор філології Академічного центру науки та освіти імені Йоганна Гете (Німеччина). Головний редактор газети «Чернігівщина». Лауреат багатьох міжнародних, державних і національних премій як в Україні, так і за її межами. Твори Сергія Дзюби перекладені 80-ма мовами та надруковані в 50-ти державах.
Тетяна Дзюба – поетеса, критик, перекладач, журналіст, науковець. Її твори перекладені різними мовами світу. Сама перекладає з німецької, верхньолужицької, болгарської, хорватської, сербської, білоруської та російської мов. Брала участь у міжнародних поетичних фестивалях в Росії, Болгарії, Німеччині та Хорватії. Лауреат міжнародних, державних і національних премій. Нагороджена закордонними літературними відзнаками.
Катерина Дужа – поетеса, прозаїк, переможець міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». У своїй творчості просто, без прикрас і дуже майстерно зображує внутрішню суть простої української жінки.
Олександр Забарний – поет, прозаїк, драматург, літературознавець. Декан філологічного факультету Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя.Написав п’єсу «Грішниця», присвячену темі кохання Тараса Шевченка до Ликери Полусмак. Автор 7-ми посібників для вищої школи та 150-ти наукових публікацій у фахових виданнях України та зарубіжжя. Лауреат міжнародних літературних конкурсів і премій.
Дмитро Іванов – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. У 2011-2013 роках очолював Чернігівську обласну організацію НСПУ. Пише серцем, яке щемно болить за Україну. Рядки його поетичних творів ваблять простотою, несуть правду, звертаються до совісті читача. З 1991 року – головний редактор Чернігівської обласної молодіжної газети «Гарт». Заслужений журналіст України.
Любов Карпенко – поетеса, прозаїк; автор тринадцяти поетичних збірок і шести книжок для дітей. Особисто знайома з Ігорем Качуровським, довгий час листувалася з ним. Є співавтором циклу поезій в його опублікованій під псевдонімом збірці «Пародіаріум Хведосія Чички». Листи Ігоря Качуровського до Любові Карпенко увійшли до книги «Розмова поетів», укладеної Оленою О’Лір.
Володимир Коваль – прозаїк, драматург. Головна тематика його літературної творчості – історія України та сусідніх країн, пригодницько-авантюрний та апокрифічний жанри. Нині працює в царині кінематографії.
Михайло Кожедуб – поет. Свій внутрішній стан передає через опис природи. За фахом – хімік-біолог. Засновник і редактор районної газети «Ічнянська панорама».
Олена Конечна – поетеса, прозаїк; переможець Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов, автор семи книг прози, в тому числі авантюрного циклу «За гратами раю», який чекає на продовження. У співавторстві з Аллою Сокол виходили поетичні твори для дітей. У червні цього року вдруге очолила обласну письменницьку організацію.
Олексій Крачило – поет, журналіст, керівник Козелецького районного літературного об’єднання імені Василя Нефеліна при редакції газети «Новини Придесення». Пише ліричні твори, твори для дітей, літературно-критичні статті, працює в жанрі гумору і сатири, займається краєзнавством.
Петро Куценко – поет, перекладач, працював журналістом. Автор цікавих поетичних збірок, зокрема поезії для дітей, есеїв «І возрадується душа твоя», численних публікацій з питань української звичаєвості. Знайшов і опублікував досі невідомі листи Михайла Коцюбинського.
Ліна Ланська (Людмила Лихова) – авторка п’яти поетичних збірок; учасниця Всеукраїнського фестивалю любовної лірики «Мовою серця», Міжнародного фестивалю духовної творчості «Краса душі», народного мистецько-історичного фестивалю «Українські передзвони»; дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича (двічі), співорганізатор І Всеукраїнського поетичного старт-апу «Дотиком душі»; засновник творчої громадської організації «Білі ворони».
Леонід Луцюк – поет, прозаїк, чиї твори спонукають до роздумів про сакральні таємниці життя. Автор соціально-психологічного роману «В’язень темряви», який розповідає про стан і переживання людини, яка провела двадцять п’ять років у суцільному мороку підземного сховища.
Станіслав Маринчик – прозаїк, поет-пісняр, кінодраматург, кінорежисер, літературознавець, есеїст, краєзнавець. Засновник і головний редактор літературно-мистецького альманаху «Ічнянська криниця». Довгий час очолював Ічнянське районне об’єднання літераторів «Криниця», яке було засноване ним у 2003 році. Лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських і обласних літературних премій. Відмінник народної освіти України, відмінник кінематографії СРСР, заслужений працівник культури України. Академік Української Міжнародної академії оригінальних ідей та Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Почесний член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, почесний громадянин міста Ічня.
Валентина Мастєрова – прозаїк, переможець Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», Всеукраїнського – «У свічаді слова», лауреат Всеукраїнських літературних премій. У своїх творах майстерно відтворює найглибші порухи людської душі, досліджує особливості характерів у ракурсі історичних подій, образно переповідає українську минувшину. Авторка широко відомого в Україні роману «Суча дочка», який витримав кілька перевидань.
Валентина Михайленко – поетеса, прозаїк, краєзнавець. Організувала і довгий час очолювала районний творчий клуб «Первоцвіти Коропщини» при Коропській центральній бібліотеці. Неодноразовий дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Авторка понад 20-ти книг, серед яких збірки поезії, прози, книги з історії рідного краю.
Костянтин Москалець – поет, прозаїк, літературний критик, музикант. Лауреат першого Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» у номінації «Авторська пісня». Автор слів і музики відомої в Україні пісні «Вона». Автор п’яти поетичних книг, трьох книг прози, багатьох книг філософської і літературної есеїстики, двох дисків пісень. Проза Костянтина Москальця перекладена багатьма мовами світу. Лауреат багатьох міжнародних і всеукраїнських премій, в тому числі головної літературної відзнаки України – Національної премії імені Тараса Шевченка.
Володимир Мохнєв – прозаїк, який не побоявся продовжити всесвітньовідомий «Тихий Дон» Михайла Шолохова, написавши роман-дилогію «Стремнина Тихого Дона». Автор збірки оповідань «Под свою тальянку и смеюсь, и плачу», а також романів «Судьбы людские» і «Любовью дорожить умейте». Пише російською мовою.
Іван Просяник – прозаїк, поет, людина різнобічних інтересів. Журналіст, художник. Різноплановий літератор. Його книги виходили у Чернігові, Ніжині, Києві, Львові, Вінниці.
Михайло Руденко – прозаїк. За фахом лікар. За своє життя встиг попрацювати і в підземному здоровпункті однієї із шахт Донбасу, і матросом на пасажирському теплоході, і фельдшером «швидкої допомоги», і судовим лікарем Азовського морського пароплавства. Незабутні враження і накопичений досвід знаходять своє відображення у його творах.
Олена Печорна (Олена Сердюк) – прозаїк, лауреат україно-німецької премії імені Олеся Гончара. Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» випустило у світ п’ять її романів. Виданий на початку цього року роман «У затінку земної жінки» вже був перевиданий. За сукупним накладом виданих книг цьогоріч визнана «золотою письменницею України».
Тетяна Сидоренко – прозаїк, журналіст, науковець; лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»; автор тринадцяти книг, серед яких сучасний бароковий роман «Ігри з Іваном» та психолого-культурологічна повість «Ольга, дружина Пікасо» – перша в Україні книга про взаємостосунки видатних митців 20-го століття: уродженку Ніжина балерину Ольгу Хохлову й іспанського художника Пабла Пікассо.
Володимир Сенцовський – поет, прозаїк, педагог, журналіст. Майже дев’ять років редагував районну газету «Вісті Борзнянщини». Створив чимало творів для дітей. Його творчість просякнута гумором, свіжим неординарним баченням дійсності.
Алла Сокол – поетеса, авторка збірки поезій «Не спіши, моя осене…» і понад трьох десятків книжок для дітей, чимало з яких видані на замовлення Держкомітету з телебачення і радіомовлення за програмою «Українська книга».
Михась (Михайло) Ткач – прозаїк, голова літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів». Чимало зробив для утвердження в області духу національного самоусвідомлення. Пише глибоко патріотичну прозу, пронизану історичною проблематикою і болем українського народу. У його доробку також чимало ліричних прозових творів, у тому числі для дітей.
Ніна Ткаченко – поетеса з Прилук, уродженка Вінниччини, яка відчула потяг до художнього слова ще зі шкільних років і ніколи не зраджувала своєму покликанню. Авторка шести поетичних збірок. Співавторка книги «Сонце сходить для тебе», до якої увійшли твори літературної династії Чорновус-Ткаченко-Білоцвіт (Миколи Чорновуса, Ніни Ткаченко, Олесі Білоцвіт). Упродовж трьох десятиліть очолювала Прилуцьке міськрайонне радіомовлення, надійно вписавшись у літературний процес поліського краю.
Анатолій Шкуліпа – поет, прозаїк, журналіст. Ази поетичного альпінізму засвоював на філологічних вершинах Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя і його знаменитої літературної студії. Творчість Анатолія Шкуліпи – це оголений нерв сьогодення, препарований скальпелем власного досвіду та уроків історії.
Отже, за сорок п’ять років існування Чернігівська обласна організація Національної спілки письменників України стала рідною для 75-ти письменників. Завдяки їхнім спільним зусиллям українська література поповнилася чималим доробком якісного інтелектуального продукту, який, безперечно, переживе своїх авторів.
Користуючись нагодою, хочу привітати моїх колег з річницею нашої організації. Бажаю вам, шановні, міцного здоров’я і творчого натхнення. Нехай важкий час не зламає нашу волю. Будьмо мужніми і креативними, уважними до людей, один до одного і до чистоти власної душі, аби правдиве українське слово, в тому числі і написане кожним із нас, зайняло своє вагоме місце у скарбниці світової літератури.
Фото: Учасники установчих зборів Чернігівської обласної письменницької організації. Зліва направо: голова СПУ Василь Козаченко, члени обласного літературного об’єднання Дмитро Іванов і Володимир Сапон, поет Абрам Кацнельсон, літературознавець Ірина Коцюбинська, член обласного літературного об’єднання Анатолій Мойсієнко, голова Гомельської письменницької організації з Білорусі Леонід Гаврилкін
Знімок Олександра Олійника
Олена Конечна,
голова Чернігівської обласної організації
Національної спілки письменників України
