Міністр культури та інформаційної політики зробив свій вибір у межах проєкту «30 знакових книжок нашої Незалежності». Дізнайтесь, за які видання і чому проголосував Олександр Ткаченко.
До 15 жовтня триває голосування за «30 знакових книжок нашої Незалежності». Долучайтесь, щоб разом сформувати список найважливіших книжок країни! Олександр Ткаченко розповів, за які видання віддав голос і пояснив, чому вважає їх знаковими.
«Повне зібрання творів Лесі Українки у 14-ти томах»
Вперше в історії було видано повне нецензуроване зібрання творів Лесі Українки. Минулі спроби випустити начебто «всі» твори не дорахували щонайменше 2 томи доробку письменниці. За радянських часів Леся Українка у влади асоціювалася з небезпекою. Адже її творчість сповнена жагою до свободи, саморозвитку, гармонії. Вона транслювала водночас європейськість та українську культуру. Інтерпретувати та переосмислювати з роками Лесю Українку можна і треба. Що з плином століття відбувається і зараз.
«Казимир Малевич. Київський період», Тетяна Філевська (упорядниця)
Ім’я Казимира Малевича, як і таких видатних українців, як Гоголь, Корольов, Булгаков тощо, є об’єктами спекулювання Росії. Коли Україна була в складі СРСР (і навіть раніше), всі наші здобутки разом із нематеріальною спадщиною перетворювалося у «спільні» досягнення. Тоді, аби наповнити радянську історію величчю і присвоювалися діячі інших країн. Малевича, який вийшов на світовий рівень впізнаваності — не могли облишити. А художник, тим часом є вихідцем з України, провів дитинство і юність в Пархомівці, на Харківщині, творив в Києві. і не тільки. Відмовлятися від спадщини, яку нам залишили вихідці з України ми не будемо. Варто вже це запам’ятати.
«Літопис», Самійло Величко
Праця Самійла Величка охоплює три століття української історії. Одного з найвідоміших та значних періодів піднесення нації. Науковець зібрав виключну інформацію та факти про козацькі часи та славнозвісного Івана Мазепу. Завдяки книзі можна розібратися в історіографічних міфах того часу і виділити для себе й щось нове. В даному випадку історія повторюється: більш широкий погляд на період гетьманства став можливий після розкриття цензурованих фактів. Так, навіть історія кількасотрічної давнини була неприпустимою для влади, що поступово стирала національну ідентичність. Козаки були одними з найсильніших воїнів свого часу, їх відданість просто вражала. Як і прагнення до незалежності. Подібне було не вигідно показувати українцям.
«Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття», Ярослав Грицак
Шлях України до відновлення омріяної незалежності був складний. Що передувало проголошенню незалежності? Два століття, насичених подіями, національно-визвольним рухом, переслідуванням інтелігенції, відсутності свободи слова за залізною завісою. А ще терори, масові вбивства та заслання. Постійні спроби зліпити типового радянського громадянина, в якого немає минулого і чітко визначене незмінне майбутнє. Яке він не обирає. Українці вистояли, наш дух незламний. І ця книга розповідає про цей шлях — відверто та правдиво.
«Записки українського самашедшого», Ліна Костенко
Ліна Костенко — письменниця, колишня дисидентка, яка на власні очі бачила жахи шістдесятництва. А саме спроб змусити людей «мовчати» і приховувати правду. Загалом її поезія вся пронизана потягом до свободи. Читати Ліну Костенко — ніби читати голос українського народу в такі важкі часи.
Для себе виділив перший прозовий твір письменниці, абсолютний бестселер. Через головного героя нам показують події двох революцій: Революції на граніті та Помаранчевої революції. Вир подій, який несеться з новин і є тим, божевіллям для героя. Іноді в позитивному, іноді в негативному ключі.
«Нерви ланцюга: 25 есе про свободу»
25 сучасних українських письменників у роздумах про свободу. Що означає свобода для кожного з них, для нації? У чому вона проявляється, крім очевидних факторів? Чи є межі свободі? Це збірка переосмислення реальності як минулої, так і теперішньої. Є над чим замислитися і зробити власні висновки.
«Справа Василя Стуса», Вахтанг Кіпіані
Книжка, що дала друге дихання розслідуванню справи Василя Стуса. Через нові деталі та розголошення невідомої до того часу інформації СБУ. Cпроби заборонити книгу через суд за сприянням Віктора Медведчука тільки вплинули на її популярність: тиражі миттєво розкупили. У цей час я також долучився до розповсюдження книги, закупивши примірники до бібліотек. Правду мають знати всі, і вона завжди спливе. Забороняй чи не забороняй. Ця історія, внаслідок якої загинув письменник Василь Стус, чудово передає реальність того часу. Того, як пропагандистсько-тоталітарна система СРСР змітала все на своєму шляху. Не озираючись і не шкодуючи нікого.
Джерело: nv.ua.
Прокоментуєте?
