Родинна сага довжиною в століття, історія чотирьох родин, трьох таємниць, двох вовків і однієї любові. Так описують книгу «Абрикосова книгарня» Орести Осійчук. На Черкаському книжковому фестивалі авторка розповіла, як з’явився роман та чому читачі називають його «смачним».
«Абрикоска», як називає книжку сама авторка, — це історія дев’ятирічного хлопчика Міська (Михайла), якого мати через злидні змушена віддати на виховання родичам покійного чоловіка: вуйкові Стефану, власнику книгарні, та цьоці Касі.
Історія цієї дитини, розповіла авторка, переплітається з історією нашого сучасника — Михайла Фариняка. Це юнак, якому в житті нічого не бракує. Він народився в заможній родині, медичній династії. Однак у якийсь момент усе змінюється: помирає його дідусь і залишає заповіт, який не сприймає ніхто з родичів, окрім Михайла.
«Дід та внук не любили один одного, але саме йому у відеозверненні він залишає заповіт. І через сто років Михайло Фариняк повертається у місто дітей, щоб дізнатися правду про своє коріння і про те, хто такий Місько Фариняк», — переповіла письменниця.
У читачів виникатиме багато теорій, хто Місько та Михайло Фариняки один одному, однак ніхто не здогадається, доки не прочитає, додала вона.
Ім’я героя книги обрала невипадково, зауважила Ореста Осійчук:
«Герой книги — чудовий, добрий хлопчик. Я часто думала, чому назвала його ім’ям, яке не любила з дитинства. Сусідом у селі, куди я приїжджала дитиною, був вуйко Місько, тато моїх двоюрідних братів. Ми його боялися, бо він був надто суворим. За вже життя я йому сказала не більше ніж «Добрий день» і «До побачення». І тоді я зрозуміла — можливо, цей світлий хлопчик — це мій своєрідний шанс для мене, вже дорослої, сказати своєму вуйкові щось більше, ніж ці дві фрази».
«Книгарня» мала бути абрикосовою від початку, зауважила авторка.
«Ще не було книжки, а назва вже була. Цвіла абрикоса, я відкрила вікно, відчула цей запах і зрозуміла, шо народжується нова, щемлива історія», — розповіла вона.
Однак, додала, спочатку це був лише один абзац, який після цього лежав рік.
Рукопис «Абрикоски» авторка свого часу відправила на конкурс дитячої книжки. Розповіла: хоча розуміла, що книга — про дітей, однак для дорослих, не могла пропустити шансу показати її компетентному журі. «Я знала, що так рукопис точно прочитають. Подала його в останній день. Потрапила у фінал, де оцінювали вже видавці та письменники. Однак останнє речення рецензії Івана Андрусяка було вбивчим: далі книга не мала шансів, бо вона була не для дітей».
Тоді, розповіла авторка, їй запропонували або залишити в книзі лише «дитячу частину», або пробувати далі. Зрештою, пізніше «Абрикосову книгарню» таки вдалося видати в повній версії.
Коли читаєш цю книжку, відчуваєш запах абрикос, розповіла авторка. І не тільки — свій «запах» має кожен персонаж. А ще особливої атмосфери додають описи страв, як готувала цьоця Кася.
«Читачі часто запитували, де є рецепти цих страв. Тому у другому перевиданні «Абрикоски» на звороті є QR-код, із допомогою якого можна перейти за посиланням і подивитися ці рецепти», — зазначила вона.
А невдовзі, додала пані Ореста, вона планує організувати ще й кулінарний марафон, під час якого разом зі своїми читачами буде вчитися готувати «з цьоцьою Касею» різдвяні страви.
Що відомо
- Ореста Осійчук — авторка циклу романів «АЙХО», володарка першої премії міжнародного конкурсу «Коронація слова», лауреатка Всеєвропейського конвенту «Єврокон».
- На Черкаський четвертий книжковий фестиваль приїхали 60 видавництв та понад сотня письменників. Відвідувачів очікують презентація анімаційних коміксів, тематична фотозона та майстер-класи, етностімпанквечірка тощо, повідомила «Суспільному» співорганізаторка фестивалю Людмила Фіть.
«Суспільне. Черкаси» — генеральний інформаційний партнер фестивалю Четвертий Черкаський книжковий фестиваль.
Оксана Швед
Джерело: suspilne.media.
