Як повідомляє novynarnia.com, до 100-річчя з дня народження українського письменника, філософа, дисидента, засновника Української Гельсінської групи Миколи Руденка, яке відзначається 19 грудня, у мережі оприлюднено документи з його архівно-кримінальної справи.
Загалом Архів національної пам’яті спільно з Центром досліджень визвольного руху та Архівом Служби безпеки України опублікували скан-копії 35 документів.
Завантажити їх можна на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху за посиланням.
Серед опублікованих документів – анкета арештованого, особисті світлини, протоколи допиту та обшуків, листи Миколи Руденка до Леоніда Брежнєва, прокурорів, у відділ науки ЦК КПРС, до російських дисидентів, офіційні документи Української Гельсінської групи, обвинувальний висновок по справі Миколи Руденка і Олекси Тихого, нотатки Руденка, знайдені у психоневрологічному шпиталі, тощо.
“Один із документів — запис телефонної розмови Руденка з представником інформаційної служби “Смолоскип” у Вашингтоні Богданом Ясинем, де правозахисник розповідає про умови утримання політичних в’язнів у психлікарнях. Він наводить приклад Йосипа Терелі, учасника греко-католицького правозахисного руху, у палаті якого один рушник ділили 38 людей, а харчування скидалося на тюремне”, — розповідає координатор Е-архіву Денис Пасічник.
Також викладено записи дружини правозахисника, Раїси Руденко, про те, що її чоловіка примусово і шантажем утримували у психоневрологічному диспансері.
“Виключення зі Спілки письменників не переживає як травму”, — така причина була вказана у висновку психіатра, за яким Руденка відправили “на лікування”.
Цікаво, що під час проведення слідства над Руденком протоколи допиту УКҐБ по Донецькій області були написані українською мовою, а в Києві — російською.
Довідка:
Микола Данилович Руденко народився 19 грудня 1920 року на Луганщині.
Письменник, поет, філософ, громадський і політичний діяч, правозахисник, дисидент. Член Української вільної академії наук у США, почесний член французької та японської секцій ПЕН-клубу. Герой України.
Учасник Другої світової війни, під час якої отримав важке поранення.
Член Спілки письменників України та КПРС, з яких був виключений і репресований за правозахисну діяльність та “антирадянську пропаганду”.
У січні-березні 1976 р. був підданий психіатричній експертизі.
У листопаді 1976 р. створив і очолив Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод.
Заарештований в лютому 1977-го, у липні був засуджений до 7 років таборів та 5 років заслання.
У грудні 1987 разом із дружиною був видворений із СРСР. Спершу подружжя виїхало в Німеччину, потім – у США.
У вересні 1990 р. повернулися в Україну, поновлені в громадянстві. У 1991 р. реабілітовані.
У 1993 р. Руденко отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка.
Нагороджений орденом “За заслуги” 3-го ступеня.
Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
Прокоментуєте?
