У межах секторального модуля “Книжкова екосистема у часи змін: дослідження і рішення” форуму “Креативна Україна”, британська консультантка у сфері видавничого бізнесу, дослідниця книжкових ринків, засновниця літературної агенції Laxfield Literary Associates Емма Шеркліф презентувала результати дослідження видавничого сектору України, повідомляє bukvoid.com.uа.
Дослідження проводилося з лютого по липень 2020 року за підтримки Британської Ради у співпраці з Українським інститутом книги.
Пріоритетом дослідження були чотири напрямки:
● просування української літератури за кордоном
● навчання та навички
● розвиток лідерства
● розвиток читацької аудиторії.
Результатом стала розробка трирічної стратегії взаємодії з книжковим сектором, яка містить перелік рекомендацій, що допоможуть українським видавцям налагодити міжнародні комерційні зв’язки і досягти розвитку на міжнародній арені.
Серед сильних сторін українського видавничого сектора британська дослідниця відзначила, у першу чергу, чудові можливості високоякісного друку, сильні дизайнерські можливості (зокрема, в напрямку сучасного графічного дизайну), високий рівень ілюстрацій та дитячої книги.
До позитивів українського видавничого сектора Емма Шеркліф віднесла і той факт, що значний відсоток компаній купує права за кордоном і має певний досвід продажу прав.
“Україна може багато запропонувати міжнародним видавничим партнерам. Мене вразила надзвичайно висока якість більшої частини всієї видавничої продукції, яку я бачила у книгарнях. Найвідоміші самобутні українські автори, досить мало з яких перекладаються англійською, відкривають захопливі можливості для іноземних видавців, які перебувають у пошуку перекладної художньої літератури — жанру, який користується все більшим міжнародним інтересом.
Дитячі книги та графічні романи з високоякісними ілюстраціями та дизайном також є привабливим експортним товаром. Завдання полягає у підвищенні популярності цих творів за кордоном”, — коментує Емма.
Також вона звернула увагу на приклади інновацій у секторі (наприклад, технологія доповненої реальності), чудові, за її словами, книжкові ярмарки та публічні заходи, що набувають міжнародного значення, а також роботу культурних інституцій, зокрема, Українського інституту книги, Українського культурного фонду та Українського інституту.
Водночас найбільшими викликами для галузі дослідниця називає відсутність достатньої кількості книгарень та інших мереж книгорозповсюдження, піратство та порушення авторських прав, нестачу читачів та покупців книжок, нестачу підтримки й фінансування бібліотек, нестачу інформації про те, що публікується, обмаль рецензій та інших критичних матеріалів.
Також науковиця закцентувала на відсутності обізнаності українських видавців про потенціал продажу прав за кордон, виклики, пов’язані з приверненням уваги до українських авторів на закордонних ринках та нестачу хороших перекладачів.
Великою проблемою вона вважає й нестачу статистики та достовірних даних про ринок і небажання видавців ділитися даними, забюрократизовані державні установи, нестачу інвестицій у видавничий сектор та ін.
Презентацію дослідження Емми Шеркліф можна переглянути в записі англійською та українською мовами.
Прокоментуєте?
