Керівник соціологічної служби Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю BBC Україна розповів про останні зміни у ставленні українців до російської мови.
«Протягом 2023 року я дуже часто говорив, що розмовляти російською мовою в Києві стало соромно. Зараз у принципі так і залишилось, але для певної частини людей це змінюється, частина людей повернулася до використання російської мови. Не перестаючи бути патріотами. Якщо ми далі розвиваємо тему саме мови, то всі наші дані свідчать про те, що українці дедалі більше використовують українську мову. Вона залишається рідною для тих самих 82% населення, тобто нічого не змінилося з 2022 року», — розповів Антипович.
Соціолог пояснив, що мовне питання потрібно ділити на три складові: самоідентифікацію або відповідь на питання, яка мова для вас є рідною, використання та думку про те, якою має бути статус російської мови в Україні.
«Коротко про динаміку від початку великої війни — з 76% до 82% зростання визнання української мови як рідної. У довшій динаміці, з 2015 року — зростання з 66%, це цифра вже без Криму і Донбасу. При цьому я не йду в 2012 рік, коли рідною мовою українську назвали 57% українців. Російську зараз називають рідною тільки 16%», — розповів він.
Антипович також зазначив, що до великої війни близько чверті населення говорили, що вони вдома використовують російську, близько третини — що користуються і українською, і російською, а від 46 до 51% — що розмовляють вдома лише українською.
«У 2023 році у нас 60% користуються вдома тільки українською. За час війни на спілкування українською вдома перейшли 10% українців. Тільки російською вдома вже говорять лише 9%. А це значить, що все-таки соромно», — сказав соціолог.
Він також нагадав, що до перемоги на виборах Володимира Зеленського за статус російської як другої державної виступали 15−18% українців, а після неї — близько 22%.
«Зараз це 3%. Тому політично ні про яку російську мову вже говорити не можна», — констатував Антипович.
Соціолог підсумував, що російська «стала мовою кухонь, спілкування між людьми, які не знають української, які є російськомовними в голові».
У листопаді уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що немає такого поняття як «російськомовність».
«Ми — громадяни України. І цей маркер (російськомовність — ред.), запроваджений російською ідеологією, зокрема визначається і рішенням Конституційного суду України», — додав мовний омбудсмен.
Редактор: Анастасія Одінцова
